Рік тому в повітряному бою з ворогом загинув льотчик Олександр Оксанченко: спогади доньки Героя України з Полтавщини
Фото з фейсбук-сторінки 831 бригади тактичної авіації
Під час битви за Київ 25 лютого 2022 року загинув пілот винищувача СУ-27 полковник Олександр Оксанченко з Миргорода.
До річниці того трагічного дня донька Ганна розповіла про батька в інтерв’ю пресслужбі 831 бригади тактичної авіації.
У світі Олександра Оксанченка знають як пілота-аса, який брав участь і перемагав у міжнародних авіашоу. У 2018 році військовий льотчик пішов у відставку, але з початком російсько-української війни повернувся до служби. На другий день повномасштабного вторгнення росії він загинув у повітряному бою, відволікаючи на себе ворожу авіацію.
«Я дуже часто прокручую в пам’яті моменти, що я могла б зробити, аби не сталося цього горя в моїй сім’ї. Як його могла б не пустити, аби була на той час в Миргороді. Мама те ж саме, каже, що не розбудила б його просто. Але я розумію, що б ми не казали й не робили, це не та людина, яка не пішла б. Він одним із перших наших героїв взяв на себе удар. Він би не покинув, не дав літати молодшим своїм учням. Він не зміг би, бо це людина не тієї душі, щоб підставити, відсидітись. Він пішов на пенсію, був цивільною людиною, але не дивлячись ні на що 24 лютого за наказом повернувся до військової частини», – розповідає донька Ганна.
Указом Президента України №78/2022 Олександрові Оксанченку присвоїли звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка». Родині авіатора Президент України передав нагороду в День Незалежності України.
Олександр Оксанченко був першим військовим льотчиком, який зміг опанувати всі фігури вищого пілотажу. Він мав свою програму, яку передав своєму учневі. Донька пілота говорить, що батько завжди наголошував: авіашоу – це не просто показ чи видовище, а справжні елементи бою в повітрі, які вимагають максимальної зосередженості та уваги до нюансів.
«Він брав участь в міжнародних авіашоу на Мальті, в Румунії, Словаччині, Чехії, Великій Британії. Не літав на якомусь літаку, спеціально зробленому під авіашоу. Я думаю, ні для кого не секрет, у якому стані була авіація. Він дуже мріяв, аби в неї інвестували. Щоб молоде покоління льотчиків літало, щоб їх було більше. Він марив небом, своєю професією. Він завжди говорив, що треба читати й вчити свою історію. Він розумів, що ця війна, мабуть, не могла не статися. Для нього це було питання №1, щоб у нас були сучасні літаки».
Ганна розповідає, що батько був доброю, щирою та скромною людиною. Був воїном, люблячим чоловіком та опорою для дружини й дітей, встигав займатися буденними справами, працювати й допомагати своїм учням.
«Після загибелі тата я не бачила стільки чоловічих сліз. Сліз татових друзів, які не могли просто говорити й іноді зі мною поруч стояти. Вони від’їздили, просто сідали в машину, закривали дверцята й плакали».
На честь Олександра Оксанченка на Полтавщині перейменовують вулиці. На честь пілота у Великій Кручі відкрили меморіальну дошку. Олександрові Оксанченку присвятили серію марок у Сьєрра-Леоне.
Вічна пам'ять і шана захисникові України.