30-річний воїн з позивним «Арес» – командир самохідної гармати 2С7, яку лагідно називає «квіточкою», та яка при цьому здатна за лічені секунди знищити ворожу броню на фронті.
(Фото: Ihor Tkachov)
Інтерв’ю воїн дав інформаційному агентству Міністерства оборони України.
Полтавцю нещодавно виповнилося 30, але вже майже три роки він служить у бойовому дивізіоні. Пішов на службу «Арес» ще в 2013-му році, але тоді він був пожежником. Чоловік спочатку проходив строкову службу, а потім підписав контракт. До 2019 року він командував пожежним взводом та здебільшого займалися гасінням пожеж на полігонах під час навчань.
«Арес» захоплювався тим, як хлопці «запалюють» на полігонах, яка сила та енергія панує під час вибуху гармати. Тоді чоловік зробив важливий для себе крок та вирішив доєднатися до бойового легіону. Так він пройшов спеціальне навчання та став командиром гармати 2С7.
Саме цю гармату наші військові називають «квіточкою», хоч і вигляд вона має не наймиліший. «Піон» – як ще одна назва цієї артилерійської зброї, довжиною з десять метрів і вагою близько 50 тонн може стати смертоносною для ворога в лічені секунди. Від її пострілу лунає такий грім, що позбавляє слуху на деякий час та може збити з ніг. Найблискучіший постріл з цієї гармати спостерігається саме вночі. Тоді ця машина здатна ще й осліпити своїм яскравим вогнем. «Арес» в інтерв’ю говорить, що саме ця «квіточка» і вселяє надію на те, що наша армія здолає російську і прожене її з України.
У свої 30 чоловік нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Свою відзнаку воїн отримав за свою роботу під час перших днів оборони України на Київському та Чернігівському напрямках після повномасштабного вторгнення. Одним із яскравих спогадів для «Ареса» є бій у Броварах:
«Тоді мій пристрілочний снаряд впав точнісінько перед колоною, замкнувши шлях ворожим танкам. А вони, кажуть, перли, як на параді, в чотири ряди. Ну а потім, окрім нас, по них почали працювати реактивники, прилетіла наша авіація. Одним словом, на тому місці, як потім доповіла аеророзвідка, було до шести десятків спалених російських «коробочок», – говорить захисник в інтерв’ю для «АрміяInform».
На захист півночі нашої країни «Арес» став з перших днів повномасштабного вторгнення. 24 лютого його, та інших захисників, які напередодні проходили підготовку до участі в операції Об’єднаних сил, підняли за тривогою. Тоді вони одразу рушили в бій столиці. Як говорить «Арес», в бій з ворогом вступали одразу ж, як зупинилися на місці. Через пів години їхні снаряди уже полетіли в бік ворога.
«Є стійка мотивація – довести цю війну до переможного завершення. Поставити жирну крапку в існуванні ворожої країни. І потім жити довго і щасливо».
На деокупованих територіях українських артелеристів зустрічають, як справжніх героїв, говорить «Арес». Тоді злість замінювалася впевненістю. Це мотивує наших захисників, коли вони бачать, що люди горді за нашу армію та воїнів. Тоді впевненість у власних можливостях та нашій перемозі росте.