Що таке українська корупція і звідки вона взялася: у Полтаві відбулася антикорупційна лекція
18 травня у рамках Всеукраїнського туру «Віч-на-віч з громадою» до Полтави завітав лідер Громадянського руху «Хвиля» Віктор Чумак. Народний депутат презентував місцеву організацію Руху, зустрівся з журналістами, а також провів лекцію для студентів юридичного інституту.
Віктор Чумак – український юрист, народний депутат 7-го та 8-го скликань, заступник голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції. А ще – один зі співавторів антикорупційного законодавства. Він говорить, що для боротьби з корупцією потрібно розуміти її природу. Тому в кожному місті, до якого він приїздить, нардеп читає студентам авторську лекцію «Антикорупційна діяльність в Україні та місце молодих лідерів у подоланні корупції в державі».
На лекції мова ішла про так звану політичну корупцію, тобто корупцію у вищих щаблях влади. Віктор Чумак розповідає, що під час соціологічних опитувань українці найбільшою проблемою в державі визнають війну, а на друге місце ставлять корупцію. За його словами, це явище з’явилося в Україні ще на початку 90-х років, коли розпочався процес приватизації державного майна через спеціальні аукціони.
«Де тут корупція, запитаєте ви? Ці аукціони влаштовували конкретні українські міністерства, у руках яких була ця власність. Їм потрібно було провести оцінку об’єкта, написати конкурсні умови, а потім виставити на продаж. Чиновник почав писати умови конкурсу і умови приватизації. А приватизаційні папери були в руках невеликої кількості людей. Вони прийшли і сказали чиновнику: “Давай ти напишеш так, щоб купити міг тільки я. А ми тобі дамо 10% від вартості”. Чиновник взяв і чітко зрозумів, що навіщо йому працювати? Йому краще продавати свій підпис».
Таким чином виникла «чиновницька корупція», як говорить Віктор Чумак. Посадовці, в обхід закону, брали ренту за передачу майна у власність. Контролювати дотримання законодавства мали б правоохоронні органи, однак, переконує нардеп, вони отримали свій відсоток і почали покривати порушників.
«Вони (посадовці – авт.) віддали 20% міліції, прокуратурі, Службі безпеки, судам – і з’явилася кругова порука між чиновниками, бізнесменами і правоохоронцями. З’явився замкнений цикл придбання майна безкарно. Можна було отримати величезні обсяги державного майна, користуючись цими корупційними зв’язками, незаконними рішеннями чиновників, які покривалися прокуратурою і міліцією».
Таким чином сформувалися фінансово-промислові групи. З часом у них з’явилася потреба у прийнятті вигідних для них політичних рішеннях. Як результат, почали з’являтися політичні партії, які лобіювали інтереси цих груп.
«Формуються партії, які ідуть до влади для того, щоб приймати економічні рішення, які б давали можливість оцим фінансово-промисловим групам розвиватися в легітимному руслі. Навіщо порушувати закон, якщо можна мати політичну партію, яка писатиме закони, які тобі потрібні?»
Починає формуватися нова замкнена система – політико-економічна. Політичні й економічні важелі опинилися, фактично, в руках одних і тих самих людей – окремих олігархічних груп, розповідає Чумак. Як результат, сформувалися монополії, а на їх основі – політична корупція.
Однак можливість подолати корупційну систему є, переконаний Віктор Чумак. Успішні нині країни також свого часу проходили через це: США, Франція, Італія. Для такого результату потрібно, по-перше, виробити правила, стандарти і процедури, по друге, створити інституції, які забезпечуватимуть виконання цих норм, і, по третє, наявність політичної волі. І якщо з першими двома пунктами Україна нібито справилася, то з політичною волею поки проблеми. З’явитися вона може лише тоді, коли кожен почне брати на себе відповідальність за майбутнє країни.
«Політичну волю можна знайти лише в урнах для голосування. Ті, хто не ходять на вибори, виходить, усім задоволені. Вони не хочуть нічого міняти, їх влаштовують тарифи, політики, корупційна ситуація. Коли ви хочете щось змінити, беріть на себе хоча б мінімальну відповідальність».