Школа без підручників та оцінок: у Полтаві презентували Вальдорфську систему освіти
12 грудня у Полтаві відбулася зустріч із представниками Всеукраїнської ГО «Асоціація вальдорфських ініціатив в Україні». Основною метою заходу було ознайомлення полтавців з новою методикою навчання в Україні.
На захід приїхали запрошені спікери Олена Мезенцева (співголова Всеукраїнської ГО «Асоціація вальдорфських ініціатив в Україні»), Ірина Шастал (директорка Всеукраїнської ГО «Асоціація вальдорфських ініціатив в Україні») та Сергій Заболотний (голова батьківської ради вальдорфських класів СЗШ I-III ступенів № 195 м. Києва). На зустріч з гостями прийшли полтавські педагоги та вихователі дитячих садочків для перейняття досвіду викладання за Вальдорфською системою освіти.
За словами Ірини Шастал, особливе значення в альтернативній школі надається всім предметам, що належать до сфери мистецтва і ремесла. Мистецтвом тут пройняте все шкільне навчання. Принцип краси і художньої образності – провідний дидактичний принцип викладання всіх предметів, особливо в початковій і основній школі.
«В основі такого підходу лежить свідомість того, що всі сили душі, думки, почуття, волевиявлення дитини складають єдине ціле і повинні розглядатися в сукупності і взаємопов'язані, що сприяє гармонійному розвитку, створює для нього необхідні умови».
Серед характерних особливостей Вальдорфської школи можна виділити:
- прийняття дитини до школи з 7-ми років. Перш ніж вступити до закладу, дитина проходить співбесіду із представниками школи, у ході якої відбувається знайомство з дитиною, визначається рівень її готовності до школи, індивідуальні особливості розвитку.
- вивчення предметів «навчальними епохами», кожна з яких триває від 1-2-х до 3-4-х тижнів. Впродовж цього часу учні інтенсивно вивчають конкретний предмет (історія, біологія, географія, математика, мова та література). Це дозволяє глибоко зануритись в навчальний зміст і підсилює концентрацію учнів.
- викладання багатьох предметів (з 1 по 8 клас) одним педагогом (класним вчителем). За цей час він повинен стати для дітей свого класу авторитетним наставником і зразком для наслідування.
- відсутність підручників, за якими працюють у звичайних школах. Проте всі діти мають робочий зошит, який дитина малює і зображує сама.
- відсутність елементів змагання в навчальному процесі. У середній школі не ставлять оцінок, відсутні контрольні роботи. В кінці кожного навчального року класний керівник складає звіт-характеристику на кожного учня, який згодом обговорює з батьками в присутності дитини. Це не публічно. Це - індивідуальний зв`язок з дитиною.
- залучення батьків до організації навчального процесу (часто вони є і засновниками школи). На спільних учительсько-батьківських об'єднаннях вирішуються різні нагальні питання, обговорюються деталі проведення спільних свят тощо. Крім того, 95% викладачів у школах - батьки учнів.
На території України існує 16 закладів альтернативної освіти. Школи та садочки розташовані у 9 містах країни: Києві, Дніпрі, Одесі, Кривому Розі, Харкові, Запоріжжі, Миколаєві, Кременчуці та Кам`янець-Подільському. Станом на травень 2020 року у світі відкрито 1214 шкіл, де викладається вальдорфська педагогіка та понад 2000 дитячих садків у більше, ніж 69 країнах.
Теоретичні і практичні основи вальдорфської педагогіки були розроблені австрійським філософом і педагогом Рудольфом Штайнером, перша школа була заснована ним у 1919 році. Педагогіка альтернативної школи грунтується на переконанні, що кожна дитина, незалежно від її академічних успіхів, має право на отримання освіти у навчальному закладі протягом усього часу, поки триває його біологічно-тілесний розвиток.
Сьогодні, коли руйнуються традиційні культури, ставляться під сумнів релігійні цінності, зникає толерантність і спільність між людьми, молоді люди все частіше потребують допомоги, щоб розвинути в собі такі якості як довіра, співчуття, здатність до моральної оцінки дійсності, розрізнення добра і зла.
Саме ці цінності свідомо культивують вальдорфські школи, спираючись на співпрацю з батьками. У загальному підсумку, весь процес навчання спрямований на те, щоб дитина «знала і любила цей світ» і всіх його мешканців. І в цьому сенсі заповіданий Штейнером підхід до освіти сміливо можна назвати екологічним підходом.