Система «Безпечне місто». Що фіксує та чому не працює на повну?
Наприкінці 2018 року в Полтаві запрацювала система відеоспостереження «Безпечне місто», що обійшлась бюджету міста в понад 20 млн грн. Як вона працює та чому ще не запущена на повну потужність – далі.
З часу підключення першої камери спостереження минуло вже півроку, але за даними спеціалістів ПП «Явір-2000» (саме вони встановлювали діючу систему для міста), система вже «допомогла» розкрито понад 300 злочинів. Проте вона працює не на повну потужність. Частина закладеного в системі функціоналу не використовуються в повній мірі.
Тим часом уряд планує створити єдину систему камер спостереження по всій країні. Одним із головних завдань цієї системи буде визначення перевищення швидкості транспорту. Голова ж обласного департаменту інфраструктури Сергій Марчишенець повідомив журналістам ІВ «Полтавщина», що область вивчає розумні системи Huawei.
Ми вирішили поспілкуватися з технічними спеціалістами ПП «Явір-2000» Русланом Олешком (головний інженер) і Віталієм Козіним (начальник управління з монтажу систем відеоспостереження), аби дізнатися про перспективи співпраці з Huawei та розпитати про діючу систему «Безпечне місто».
Спеціалісти говорять, що обидві системи, хоча й мають однаковий функціонал, працюють по різному.
Для початку – який функціонал має діюча система «Безпечне місто»:
- записує відео інформацію;
- розпізнає обличчя чи номер машини;
- рахує трафік людей та транспорту;
- може фіксувати перевищення швидкості (за умови обладнання радарами).
Наразі ж система фактично лише «пише» все, що знімає. Чому?
Руслан Олешко пояснює, що система вже зараз може розпізнати обличчя чи номер автомобіля, але є юридичні питання – хто саме і в якій ситуації повинен мати доступ до цієї інформації. У майбутньому поліція матиме такий сервіс, але міськвиконком – ні.
Щодо трафіку транспорту, то система робить це вже зараз і зберігає інформацію на сервері. Ця функція цікава насамперед КП «Міськсвітло», адже з її допомогою можна налаштувати систему роботи світлофорів – наприклад, збільшувати, «коридор» зеленого світла для авто в години пік по завантаженим магістралям.
Підрахунок трафіку людей дозволить транспортному відділу міськвиконкому краще аналізувати пасажиропотік і коригувати кількість автотранспорту для перевезення пасажирів.
Тепер до перевищення швидкості.
Наразі система не може це фіксувати, але зможе, якщо до камер під’єднати радари. Проте наразі такого запиту від замовника (міста) не має.
Віталій Козін каже:
«Якщо потрібно, ми можемо додати радар для визначення швидкості. Але для цього повинна бути ініціатива поліції, а не міста. І в цій системі важлива окупність. У Києві на одному з проспектів встановлена аналогічна система. Вона фіксує за добу до 20 тисяч (!) порушень ПДР й окупається (завдяки штрафам) за рік. Але в нашій реальності це не так, а сам заробіток йде в поліцію, а не до міського влади».
Також спеціалісти наголошують: щоб радар був доказом у суді, він має бути сертифікованим. У нас в країні взагалі є проблеми з використанням відео як доказу в судах. Хоча Руслан Олешко й зауважує:
«Слідчі вже зараз додають відео кримінальних правопорушень до матеріалів провадження, але до уваги на суді вони не завжди беруться. У цілому для слідчого достатньо побачити момент порушення. Далі вони розберуться, що робити».
А що Huawei?
На думку спеціалістів ПП «Явір 2000», його введення в області економічно недоцільно. Адже їхня система має той же функціонал, проте дорожчий. Встановлення їхніх камер на 1 млн чоловік – це 50 млн доларів. За підрахунками, це до 400 тис. грн за камеру (канал), тоді як встановленні нині камери (HIKVision) обійшлись у значно меншу суму – близько 66 тис. грн. за камеру.
Справа тут у технології системи: в Huawei вона централізована, у той час як HIKVision більш розподілена. Що це означає? Що в діючій системі є камери, які миттєво аналізують інформацію й передають на центральний сервер. У той час як у Huawei поблизу кожної камери стоїть мінісервер.
Головний інженер ПП «Явір-2000» Руслан Олешко зазначив:
«Камера HIKVision самодостатня. Вона сама розпізнає номер чи обличчя та передає на сервер. По суті, це мінікомп'ютер, але не багатозадачний, а створений для конкретних завдань. У камері є 64 гб пам'яті. Він орієнтований під вузьку задачу.
У Huawei вся аналітика відбувається на мінісервері поблизу камери. Це робить аналітику швидшою, але навіщо? На виході функціонал один й той же»
Крім цього, важливим моментом є й те, що обслуговування мінісерверів Huawei – це також додаткові кошти. Адже необхідно забезпечити безперебійну роботу не одного серверу, а всіх. Це, в свою чергу, безперебійна подача електроенергії на кожну шафу з сервером, реагування на поломку й головне – охорона кожного сервера.
Віталій Козін вважає, що це не дуже практично:
«У нас з електрикою біда. Відключили, включили... Обленерго не автоматизоване, захотіли – відключили підстанцію».
Також спеціалісти зауважили, що наразі в Полтаві по лінії транспорту протягнута необхідна оптика, а значить, розширити діючу систему не так складно і дорого, як будувати з нуля.
Хоча визнають, що нинішня система може інтегруватися з Huawei.
Що далі?
Наразі в місті є лише дві кімнати спостереження з моніторами: в міськвиконкомі та Головному управлінні Національної поліції, що на вулиці Пушкіна. Друга має більший функціонал, адже насамперед дозволяє не тільки слідкувати, а й рухати камери (міськвиконкому така функція не потрібна).
У планах – щоб усі відділи поліції, КП «Міськсвітло» й транспортний відділ були забезпечені такими кімната. У майбутньому не задіяні функції системи використовуватимуться для аналітики (світлофори, пасажиропотік тощо – див.вище).
Також наразі стартує пілотний проект щодо забезпечення камерами нагляду шкіл міста. Наразі до пілоту долучилися 7 навчальних закладів. У кожному з них установлять по 16 камер.
Поки що інформація з камер буде доступна лише адміністрації шкільних закладів. Проте в рамках тесту камери 14-ої школи підключили до системи «Безпечне місто». Протестувавши, відімкнули (від системи, а не самі камери) й чекають пропозиції від управління освіти.
Загалом же наразі в системі підключено 317 камер спостереження, 45 з яких чекають на оплату від міста, але все одно функціонують та обслуговуються.