«Син ще в шоці». Що відомо про визволених з полону воїнів Полтавщини
Фото надане мамою воїна Наталією Карпенко
12 родин з Полтавщини отримали звістку про повернення з російського полону своїх рідних. ЗМІСТ поспілкувався з мамою одного з воїнів й розповідає, що відомо про більшість з них.
6 травня Дмитро Воробйов, Данило Гриднєв, Олексій Бендас, Максим Каращенко, Віктор Карпенко, Віталій Кисляк, Сергій Клімов, Ярослав Олійник, Артем Книш, Богдан Паук, Павло Юрков та Павло Конік повернулися з неволі. ЗМІСТ зібрав з відкритих джерел інформацію про захисників.
Солдат Віктор Карпенко наразі перебуває в реабілітаційному центрі, але вже встиг зв’язатися з родиною:
«Сьогодні вранці спілкувалася з ним. Син ще в шоці. Говорить: “Мамо, все буде добре. Поговоримо ввечері”. Вони просто дуже-дуже здивовані, ще не до спілкування їм», – каже мама воїна.
Наталія Карпенко брала участь в акціях на підтримку військовополонених у Полтаві та розповідає, що син знає про її зусилля:
«Він просто в шоці, я йому трішки встигла розказати. Він просто знає, яка в нього мама».
Жінка говорить, що й надалі планує виходити на акції підтримки військовополонених аби боротися за повернення усіх воїнів.
Віктор «Мудрий» Карпенко служив у 32-й окремій механізованій бригаді. У цивільному житті воїн закінчив училище у Заводському та займався ремонтними роботами. У 2023 році, після мобілізації захисник пройшов курси у Білій Церкві, а згодом і навчання у Німеччині. Уже на початку літа оборонець із побратимами були на передовій під Куп’янськом. Через місяць, воїн потрапив в полон через ворожий мінометний обстріл, який розбив позиції бійців. 6 травня його вдалося визволити.
Що відомо про інших звільнених з полону
Старший сержант Дмитро Воробйов народився 30 листопада 1980 року в Горішніх Плавнях. Служив у 2-му взводі 1-го батальйону 32-ї окремої механізованої бригади. До полону потрапив у листопаді 2023 року.
Воїн Данило Гриднєв народився 5 грудня 2000 року. Служив у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді. Потрапив у полон у липні 2024 року, захищаючи Торецьк.
Молодший сержант Максим Каращенко народився 27 лютого у 2001 році. Він родом з Березняків, що під Хоролом. Служить у Національній гвардії і перебував у полоні щонайменше з травня 2023 року. Воїн опинився у неволі, виконуючи завдання у районі Волновахи.
Рядовий Віталій Кисляк народився 29 лютого 1972 році в Кременчуці. Його мобілізували у січні 2023 року на ринку й передали до військкомату. Наступного дня він отримав повістку, пройшов медкомісію, а вже 26 січня вирушив на службу.
Віталія Кисляка направили до 32-ї окремої механізованої бригади, де він виконував обов’язки допоміжного гранатометника. Напередодні потрапляння до полону, боєць потрапив під масований обстріл, бачив невідомих осіб у схожій формі на позиціях та підозрював прорив. У полоні опинився щонайменше в липні 2023 року.
Старший солдат Ярослав Олійник народився 30 жовтня в 1997 році. Він – боєць 3-ї оперативної бригади Національної гвардії України. Його підрозділ отримав завдання вийти на звільнену територію неподалік села Вербове, закріпитися там і тримати оборону. Вночі вони замінили 46-ту бригаду, однак вже зранку потрапили під масований мінометний обстріл, а згодом – у полон в жовтні 2023 року.
Солдат Артем Книш народився 27 вересня у 2003 році в селі Орданівка. Служив в 1-му окремому штурмовому батальйоні. Артем Книш не мав мотивації йти на війну, головною метою було вийти з тюрми та якнайшвидше повернутися додому. У полон воїна взяли 23 жовтня 2024 року.
Старший солдат Богдан Паук народився 1 листопада у 2000 році. Він – солдат 35 бригади морської піхоти. Відомо що до полону воїн здався 19 липня 2024 року.
Матрос Павло Конік народився 15 листопада у 2000 році. Він – стрілець і помічник гранатометника 36-ї бригади морської піхоти, разом із 17 бійцями опинився в тилу російських військ біля Малинівки, виходячи з Маріуполя. Розуміючи безвихідь і повну перевагу супротивника, вони вирішили здатися в полон у квітні 2022 року.
Про звільнених Бендаса Олексія, Клімова Сергія та Юркова Павла інформація відсутня.