Унаслідок ворожого обстрілу Києва загинула Світлана Опришко з Полтавщини
Колаж ЗМІСТу
Ракетна атака росіян по багатоповерхівці Києва забрала життя уродженки Полтавщини. Під час пошуково-рятувальних робіт під завалами зруйнованого будинку знайшли її тіло.
Світлана Опришко була випускницею 2012 року Гадяцького профільного ліцею імені Т. Г. Шевченка Полтавської обласної ради. Про її загибель повідомили в адміністрації навчального закладу 15 травня.
«Вона назавжди залишиться в нашій пам’яті як світла, добра, талановита та щира людина, яка мала попереду ціле життя, сповнене мрій та планів. Важко знайти слова, які б могли загоїти страшну рану в серцях рідних», – йдеться у повідомленні ліцею.
Життя жінки обірвалося, коли російська ракета влучила в житловий будинок. У Дарницькому районі російський удар зруйнував під'їзд житлової багатоповерхівки, повідомили у владі та ДСНС. У будинку знищені 18 квартир.
За даними ДСНС, унаслідок обстрілу Києва 24 людини загинули, серед них - троє дітей. Серед загиблих 12-ти річна дівчинка, та дівчата 15-ти й 17-ти років.
Світла пам’ять!
Нагадаємо, що під завалами будинку в Києві знайшли загиблим 23-річного полтавця Дмитра Павелка. Хлопець був випускником полтавського Наукового ліцею №3 у Полтаві, де навчався до 9 класу. «Нова пошта» повідомила, що загиблий був оператором відділення №257 у Києві.
Вчителі та однокласники згадують його як надзвичайно обдаровану та «нетипову» дитину, чий талант проявлявся змалечку. Друзі розповідають, що хлопець створював скульптури з пластиліну. Артур Озеров пише, що його товариш мав особливий стиль у малюванні, який вражав своєю дорослістю та витонченістю ще в початковій школі.
Його пам’ятають як людину, що нетипово мислила та завжди вирізнялася серед однолітків своєю добротою і внутрішнім світлом. Полтавська вчителька англійської, яка викладала у хлопця, пише:
«Діма приходив до мене в кабінет педорганізотора і показував свої ліплені з пластиліну фігури. Це були такі витончені скульптури. Здавалося, в 5 класі дитина не може такого створювати. А він міг. А потім показував свої малюнки. І вони ніколи не були типовими. Здавалося, коли я його бачила, мене охоплювало його світло і тепло. Таких людей, правда, дуже мало.Діму вбили росіяни. Його знайшли під завалами. Я не можу це прийняти. Ніби вирвали шматок з тебе».
