«Темні води». Хто використовує воду області та скільки за це платить

Вода, згідно з Конституцією України, є власністю українського народу. Це не говорить нам про те, що вся вода належить кожному. Це говорить нам про те, що той, хто хоче використовувати воду для господарської діяльності (брати її або скидати щось у неї), має платити екологічний податок.

Усі, хто мають дозвіл від уповноважених органів на те, щоб щось робити з водою, називаються первинні користувачі (вони й платять). Більшість з вас (читачів) – вторинні водокористувачі, звичайно, якщо у вас тільки немає спецдозволу на скидання у воду чогось такого, що робить її не надто джерельною.

Первинні користувачі, за даними геоніформаційного модуля загальнодержавної системі «Відкрите довкілля», в 2017 році з Полтавської області сплатили 132,6 млн грн податку. Це шостий показник по країні:

1.Донецька обл.: 737 млн грн.

2.Дніпропетровська обл.: 633 млн грн.

3.Івано-Франківська обл.: 280.6 млн грн.

4.Запорізька обл.: 266,4 млн грн.

5.Вінницька обл.: 172,6 млн грн.

6.ми тут…

Те ж саме шосте місце область займає й по видаткам на екологію, проте там значно менша сума – 38,5 млн грн.

Наразі немає даних за 2018 рік, але в цілому динаміка сплати податку в області зростає, тому маємо надію, що минулий рік приніс бюджету не менше. Хто ж платить ці податки? Сплачують їх ті, хто забруднює навколишнє середовище: воду, повітря, вогонь та землю. Поки логічно.

Аби «легально» забруднювати воду, необхідно мати дозвіл на спецкористування нею від Державного агентства водних ресурсів України. За даними останнього, в Полтавській області мають відповідне право 376 підприємств із 11тис. 563 на всю країну.

Одразу зауважимо, що мати право – не обов’язково ним користуватися. Більше того, дозволи не завжди надаються саме на скидання стоків. Більшість підприємців взагалі укладають договори з місцевими «Водоканалами» на скидання стоків до їхньої мережі каналізації, а вже «Водоканал» вирішує, що з цим робити далі.

Хоча водоканали комунальні, але це не завжди показник відповідальності. Зокрема полтавці знають про ситуацію з Пушкарівськими озерами, куди зливає нечистоти полтавський водоканал. Для цього він «підключається» до труб зливної системи ЖКГ, що призначена для водовідводу дощової води. Але то не дощ.

Проте повертаємося до водокористувачів.

Ми проаналізовали 376 підприємств. Звичайно, що ми не будемо описувати кожне. Ми зробимо узагальнюючий огляд для того, аби зрозуміти, кому взагалі потрібна вода.

Агрокомплекс

Напевно, найбільше представлені серед тих, хто має відповідний дозвіл – це підприємства аграрної сфери. Усього це близько сотні підприємств, тобто майже кожне четверте. Серед них, звичайно, фермери-гіганти, такі, як бізнес-структури (ПП «Альфа-капітал») Олександра Павлюченка (помічника нардепа Ігоря Котвіцького, наближеного до міністра МВС Арсена Авакова) та ТОВ «Сади Карлівщини» Юрія Кобченка – бізнес-партнера родини екс-голови Полтавської ОДА Олександра Удовіченка.

Промисловий комплекс

Доля промислового комплексу (промислові заводи) складає близько 6%, тобто кілька десятків. Проте серед них є Полтавський ГЗК (Костянтин Жеваго). Фактично це містоутворюче підприємство Горішніх Плавнів. Також наближеним до олігарха є і Полтавський автоагрегатний завод, яке також отримало дозвіл на початку 2019 року.

Цікаво, що останній фактично оголосив себе банкротом на початку цього ж таки року. Проте ЗМІ пов’язували цю процедуру з банкрутством банку «Фінанси та кредит» (також входить до групи Жеваго). Отримання в цей період іншою юрособою на базі заводу дозволу на водокористування лише підтверджує цю теорію.

Ми не змогли пройти повз дозволу для ТОВ «Трансресурси». Цей дорожній підрядник за останні два роки отримав замовлень від обласної влади на суму 80 млн грн щодо ремонту доріг. Проте в правоохоронців є питання щодо якості. Просто додай води.

Нафтогазовий комплекс

У переліку підприємств присутні й представники нафтогазопромислового комплексу. Хоча їх тут і небагато (15), але вони беруть іменем. Тут і ПАТ «Пласт» біглого нардепа Олександра Онищенка, й «Регал Петролеум» поки що не біглого нардепа Вадима Новинського. Ну й олігарх, у якого вийшло – Ігор Коломойський зі своїм СП «Полтавська газонафтова компанія» також може використовувати воду по-особливому.

Державний сектор

Сюди ми відправили все, що державно-комунальне, а це – понад 50 закладів й підприємств. Від «Укрзалізниці» до Полтавської психлікарні, від «Полтававодоканалу» до військових. До речі, про водоканал: саме комунальники (не лише полтавський) є головними постачальниками стоків до вод, адже монопольно володіють каналізаційними мережами.

Як ми з’ясували, інші підприємства зазвичай платять цьому підприємству за право транспортувати свої стоки з точки А до точки Б. Іноді правоохоронці вважають, що при цьому комунальниками зменшують кількість транспортованого в документації. Таким чином підприємство недоотримує кошти.

А інші?

Ми всіх не структурували, тому сюди ми просто опишемо цікаве. Наприклад, право на спецкористування водою в нашій області має мережа магазинів «Metro». Також право на спецкористування (а саме постачання води населенню) має громадська організація «Водогін».

Її директор та співзасновник Сергій Пуховський працює в Білухівський сільській раді. Його родина за останні два роки заробила 50 тис. грн. від надання в лізинг майна ПП «Білухівка». Власником останнього є помічник нардепа Ігоря Котвіцького Олександр Павлюченко (див. вище). Знаєте чим займалось до 2017 року це приватне підприємство? Постачало воду до села Білухівка.

Висновок

Загалом, за даними того ж таки модулю «Відкрити довкілля», Полтавщина має гранично допустимий рівень якості води. Жоден із водних об’єктів не має забруднень вище норми. Більшість спецкористувань стосуються саме добування води з артезіанських свердловин, а не зливу.

Проте варто звернути увагу на суми, що виділяє область на захист водних об’єктів. Не дивлячись на «високе» шосте місце в 2017 році, але сума на майже 100 млн грн менша, ніж область отримує від екоподатку.