Тіло полтавця Артема Шанди вдалося забрати з поля бою
6 серпня побратими нацгвардійця Артема Шанди змогли забрати його тіло. За 5 днів до цього росіяни вбили 23-річного захисника України на запорізькому напрямку під Оріховим.
Про це 8 серпня ЗМІСТу розповів тато воїна Сергій Шанда.
Тіло українського воїна намагалися забрати з фронту на Запоріжжі
Наразі тіло героя перебуває у морзі в Запоріжжі. Про дату прощання з молодим воїном повідомлять згодом. Батьки чекають на можливість провести сина у вічність з військовими почестями, адже забрати тіло Артема Шанди з першої спроби не вдалося.
Як розповів Сергій Шанда, щільні обстріли росіян перешкоджали спробам побратимів забрати його на підконтрольну Україні територію. Під час виконання цього бойового завдання ніхто з бійців не постраждав, а Артем Шанда повертається додому на щиті.
Історія Артема Шанди
2 серпня батьки Артема Шанди дізналися про те, що їхній син загинув під Оріховим на Запоріжжі. Офіційно – воїн зниклий безвісти, але його побратим на власні очі бачив як ворожий снаряд РПГ вбив хлопця. Тепер тіло воїна намагаються забрати з поля бою, але поки не вдається через ворожі обстріли.
Востаннє тато спілкувався з сином 31 липня. Артем говорив, що вони на навчаннях на Київщині, тому батькам не варто хвилюватися. Насправді ж четвертий тиждень він був на передовій на запорізькому напрямку.
«Він все від нас приховував. Коли розпочалася повномасштабна війна, він почав зникати. Казав, що він у дівчини лишається. Його не було по 4-5 днів. Потім 18 березня прийшов. Я приїхав, а він у військовій формі. А поряд папірець, що він рядовий Національної гвардії України. Потім син зник, рідко виходив на зв'язок. Виявилося, що він був уже на Сумщині, сиділи у затоплених окопах, воювали».
Батьки Артема Шанди й не підозрювали, що він може опинитися у війську. У дитинстві хлопець займався боротьбою й під час змагань пошкодив нирку. Відтоді у нього залишилася одна нирка, тому його комісували. Сергій Шанда каже, що у нього не було навіть військового квитка, тому він здивувався, що син пішов на війну.
Бойовий шлях полтавця
Увесь час хлопець приховував від рідних своє життя на війні, намагався заспокоїти, говорив, що перебуває у спокійних місцях.
«Влітку ми поїхали до нього в Качанівку, щоб побачитися. Потім виявилося, що він усе ж був на передовій. Я це дізнався, коли вийшов на командира його частини. Іноді він нам писав. Сварив, що ми щось вигадуємо. Потім я знайшов кол-центр у військовій частині. Мені сказали, що він отримав контузію після завдання, на якому був з побратимом. У його товариша уламки в нозі були, але вони 3 дні у шпиталі не долежали й втекли. Потім був Бахмут. З нього він повернувся на 10 днів у відпустку. Лише після цього почав розповідати про пекло, яке пройшов».
Артем Шанда мав запальний характер. Його тато каже, що він був самостійним і коли вирішували, куди хлопець вступатиме після школи. Одразу планували, що він стане лікарем і вже майже подали документи, аж раптом Артем заявив, що вступив на бюджет у педагогічний. Мовляв, не турбуйтеся, я вже все зробив, навчатимусь на фізичному вихованні. У жовтні йому мало виповнитися 24 роки, але 1 серпня він загинув на запорізькому напрямку.
«У понеділок я з ним говорив востаннє. Ми всі думали, що він під Борисполем. Казав, що нічого не роблять. А командир каже, що вони 4 тижні на передовій. Другого числа сказали, що він рахується зниклим безвісти.
Тоді чотирьох відправили у розвідку. Їх раніше висадили, інших пізніше. Загинули і ті, і ті. Хлопець, який був тоді з Артемом, бачив, як в Артема влучив снаряд з РПГ. Цього хлопця контузило, він прийшов у частину і розповів про все.
Хлопці поїхали шукати нашого Артема, але не можуть знайти, бо не знають де він. Наступного дня поїхали, коли повернули побратима сина. Підараси почали обстрілювати, підірвали машину. Потім шукали знову. Він досі там лежить на спеці розірваний. Тіла немає, бо такий снаряд танк розриває, але бійці кажуть, що щось знайдуть».
Чому Артем Шанда пішов на фронт
Хлопець міг не йти на війну через здоров'я, але не зміг всидіти вдома, коли побачив кадирівські відео у TikTok та їхні злочини в Україні:
«Його запаяв путін. Коли кадировці почали ставити тіктоки, де вони хваляться знищеними типу військовими частинами, у нього очі кров'ю наливалися. Я це бачив. Він просто не зміг інакше, хоча був звичайним пацаном, розумієте? Тепер ми хочемо, щоб нам повернули його.
Сьогодні дружина писала військовим, вона не дзвонить, щоб не набридати. Їй сказали, що поки без змін. Але вона виходить на вулицю, дивиться на небо й каже: "Мій Артем на цьому сонці розірваний лежить". Як їй з цим жити? Це якась жесть. Ми чекаємо, що зможемо його поховати. Аби тіло зібрати й поховати, щоб нам місце було куди ходити».
1 серпня під Оріховим росіяни забрали життя молодого героя з Полтави Артема Шанди.
Пам'ятаймо його подвиг і ніколи не пробачаймо цього ворогам.