Тяжка хвороба забрала життя курсанта ракетного дивізіону з Полтавщини
ФКолаж ЗМІСТу
Пройшовши мобілізацію та навчання на військову спеціальність, Дмитро Бабаков помер у Черкасах під час відпустки після лікування.
Про те, що Дмитро Бабаков помер від тяжкої хвороби, 7 березня повідомили в Оржицькій громаді.
Дмитро Бабаков народився 23 травня 1985 року у місті Довжанськ на Луганщині. Згодом родина переїхала до Оржиці, і саме тут минули його дитинство та юність. Після закінчення навчання, Дмитро Бабаков продовжив навчання у Лубенському СПТУ №12, де здобув фах зварювальника. Відразу після навчання працював за спеціальністю, а згодом займався будівельними роботами у Києві.
«Він був людиною з золотими руками – умів працювати, не боявся жодної справи, завжди допомагав рідним і близьким. Дмитро був хорошим, турботливим батьком, мав особливо теплі та довірливі стосунки зі своїм сином-підлітком. Він був надійною опорою для своєї мами та двох сестер, людиною, на яку завжди можна було покластися», – пишуть у громаді.
17 листопада 2025 року Дмитра Бабакова призвали на військову службу за мобілізацією. З січня 2026 року його направили до однієї з навчальних частин для здобуття відповідальної військової спеціальності. Після лікування у госпіталі від запалення легенів Дмитро Бабаков отримав коротку відпустку.
Курсант навчального взводу ракетного дивізіону Дмитро Бабаков помер від хвороби серця 5 березня, перебуваючи у відпустці в Черкасах.
У воїна залишилися батьки, син, сетра, рідні та близькі. Прощатимуться з воїном 9 березня. Жителів громади просять гідно зустріти захисника та орієнтовно о 11:00 утворити живий коридор уздовж маршруту слідування траурного кортежу: с. Старий Іржавець – селище Оржиця.
О 12:00 у Свято-Преображенській церкві відбудеться чин відспівування. Поховають Дмитра Бабакова на кладовищі селища Оржиця.
Вічна пам’ять воїну!
Згадаймо імена полеглих захисників
Андрій Папій народився 10 листопада 1992 року у селі Ялосовецьке. До лав захисників чоловік 14 квітня 2023 року. Його військовий шлях розпочався зі служби у складі 140-го окремого центру спеціальних операцій – підрозділу Сил спеціальних операцій ЗСУ. Свідомо обравши шлях воїна-спецпризначенця, він підписав контракт. Виконуючи бойове завдання на Харківському напрямку молодший сержант Андрій Папій загинув у бою 24 лютого.
Володимир Лобода служив у лавах Державної прикордонної служби на посаді водія другої групи мінометів першого вогневого відділення мінометної прикордонної застави другої прикордонної комендатури швидкого реагування. Унаслідок тяжкої хвороби життя захисника обірвалося 2 березня.
Сергій Щербаков народився 7 жовтня 1973 року на Полтавщині у місті Лубни, там він закінчив загальноосвітню школу №3. Захисник загинув 3 березня внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Андрій Корнецький з початком повномасштабної війни патрулював в ТрО та займався донорством крові. А 29 жовтня 2023 року став до лав Збройних Сил України, згодом підписав контракт. Проходив бойове навчання у Франції. Своє перше бойове завдання виконував в Авдіївці. 7 червня 2024 року Андрій Корнецький востаннє почув голос рідних. Лише нещодавно за допомогою експертизи ДНК вдалося дізнатися, що воїн загинув 11 червня 2024 року.
Олександр Артюх з початком повномасштабної війни вирішив приєднатися до лав захисників. Ніс службу Олександр Артюх водієм-електриком екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 414-ї окремої бригади безпілотних комплексів «Птахи Мадяра». Життя захисника обірвалося 17 лютого 2026 року у межах Донецької області внаслідок ураження ворожим FPV дроном.