У Полтаві презентували книгу про міжнародне визнання Голодомору геноцидом українського народу
У Полтавському університеті економіки і торгівлі презентували збірку, яку уклав та видав український дипломат Ігор Осташ. У ній йдеться про держави, які визнали Голодомор геноцидом українського народу.
Презентація збірки відбулася 9 лютого. Видання «Міжнародне визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу» містить рішення понад 30 держав, які підтримали Україну. Це друга презентація книги, перша відбулася в Києві торік у листопаді. Збірку підготували й видали до 90-ї річниці Голодомору.
Перший документ про визнання геноциду українців ухвалила Естонія до 60-х роковин Голодомору в жовтні 1993 року. Того ж року було рішення Сенату Австралії, а через 10 років з’явилася резолюція Сенату Канади та державних зборів Угорської республіки.
У 2005 році Литва, Грузія й Польща ухвалюють рішення, а у 2006 році перші латиноамериканські країни – Перу, Парагвай, Еквадор, Колумбія. У 2008 році до них приєдналася Мексика, у 2008 році – Латвія та Палата громад Канади.
Упорядник збірки Посол з особливих доручень МЗС України Ігор Осташ був одним із тих, хто працював над просуванням теми визнання Голодомору на дипломатичному рівні.
«У той час я був послом України в Канаді. Ми працювали майже 2 роки над цим рішенням, переконуючи фракції, а тоді їх було чотири в канадському парламенті. Інколи навіть граючи на конкуренції фракцій, інколи переконуючи персонально лідерів і використовуючи такий потужний засіб, як українська діаспора. Тоді вона налічувала 1,2 мільйона українців, зараз уже майже півтора мільйона [...] Нам вдалося переконати канадський політикум».
Далі були 9 років перерви, коли країни не ухвалювали рішень про визнання Голодомору. У 2018 році це зробили Асамблея республіки Португалія та Сенат США, хоч в останній країні урядову комісію з питань Голодомору заснували в грудні 1985 року.
«З 1993 року по 2018 рік – за 25 років – тільки 15 країн визнали Голодомор геноцидом. Ситуація докорінно, радикально змінюється після 24 лютого 2022 року, після повномасштабного нападу наших так званих сусідів. Відбувається колосальне переосмислення історії Голодомору. Нашим завданням, як дипломатів, було показати цю аналогію між 1932-33 роками й сучасними подіями. Що насправді Голодомор – це був геноцид українського народу, це було знищення ідентичності, культури, мови, історії. Та ж мета стоїть сьогодні перед загарбниками», – каже Ігор Осташ.
Процес «швидких рішень» розпочався після початку повномасштабного вторгнення. З того часу визнання Голодомору задокументували 16 країн. Серед них Німеччина, Франція, Великобританія (Палата громад), Італія, Нідерланди, Фінляндія, Хорватія, Словаччина, Люксембург, Бразилія, Чилі.
«Можна сперечатися про цифри – від 28 до 32 країн, але тут це вже питання в юридичній площині, тому що деяким країнам вистачає рішення тільки однієї палати, деяким треба, щоб дві палати ухвалили рішення та уряд [...]
Рішення Бразилії та Чилі були дуже цікавими для мене. Останнє мало деякі суперечності, але й одну фантастичну перевагу над усіма іншими. У рішенні сенату Чилі згадали Україну, Кубань і раптом з’являється такий термін “Жовта Україна”. Одразу багато сказали – що за Україна? Щось чилійські сенатори понапридумували. А якщо подивитися в енциклопедію, Жовта Україна – це Жовтий Клин, який на Поволжі. Один із клинів українських територій. І ось чилійські сенатори згадали про Жовту Україну».
Нещодавно Голодомор геноцидом визнали валлійці. Сеннет ухвалив рішення і записав третім пунктом той факт, що валлійський журналіст Ґарет Джонс зробив значний внесок у поширення правди про Голодомор в Україні.
«Коли я побачив це рішення, я зрозумів, що ми повинні в цю збірку внести щось присвячене Ґарету Джонсу. Ми ночами не спали. Повірте, місяць часу для такої роботи – це дуже мало. Проте, нам вдалося зробити дуже симпатичний додаток – архівні матеріали про діяльність цього валлійського журналіста. Тут є і його сімейні фотографії, будинок, де він жив, фото з його студентського періоду в Кембриджі, є також період радянський, архівні фотографії з Харкова, з часів Голодомору та публікації самого Джонса».
Також штати Вашингтон, Мериленд та Аризона ухвалили рішення про визнання Голодомору геноцидом.
Ігор Осташ говорить, що видання про міжнародне визнання Голодомору покликане переконати ті країни, які наразі не підтримали Україну в цьому питанні. Збірку розповсюджуватимуть у посольствах держав, які продовжують розмірковувати.
Коли збірку сформували, упорядники вирішили дещо змінити її концепцію й додати інформацію про визнання сучасного геноциду міжнародною спільнотою.
«Кілька країн та міжнародних організацій під час повномасштабного вторгнення визнали сучасний напад росії геноцидом української нації. У книгу також включили документи про новітній геноцид, геноцид російської агресії. Ця збірка вирізняється тим, що містить документи про три Голодомори: перший 1932-33 років, другий – геноцид російської агресії, третій – рішення парламентів про геноцид кримськотатарського народу».
Нагадаємо, що дипломат Ігор Осташ та режисер Станіслав Литвинов створили фільм «Григорій Сковорода. Світе, я йду до тебе», який наближає постать українського філософа з Полтавщини до країн Близького Сходу.
ЗМІСТ поговорив із творцями стрічки про те, чому Україні важливо здобувати підтримку арабського світу і як цьому може сприяти культурна дипломатія з Григорієм Сковородою в ролі посередника. Текст читайте тут.