У Полтаві розпочалися обговорення майбутнього пам’ятника жертвам Голодомору
Сьогодні у приміщенні Полтавської ОДА відбулося засідання круглого столу, присвячене увіковіченню пам’яті жертв Голодомору. Учасники зустрічі обговорили концепцію майбутнього пам’ятника, можливі варіанти його розміщення та подальші кроки щодо реалізації проекту. Серед основних пропозицій, які звучали на зустрічі, – застосування сучасних інтерактивних технологій в та втілення ідеї боротьби і незламності українського народу.
Громадська організація SavePoltava виступила з ініціативою створення громадського простору з елементами меморалізації. Круглий стіл – це перший публічний захід по втіленню ідеї в життя. За словами активістів, це навіть не стартовий, а передстартовий захід. Він був присвячений обговоренню концепції та перспективності реалізації проекту.
На зустріч активісти запросили науковців міста, представників Українського інституту національної пам’яті, «Інституту розвитку міста», Полтавської обласної ради та державної адміністрації.
Заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Телещук наголосив, що в пам’ятнику має бути відображена не лише тема загибелі, а й тема боротьби українського народу проти тоталітарного режиму. Досі в Україні було прийнято говорити про події 1932-1933 років як про трагічні сторінки історії, а варто розкривати й інші аспекти тих подій.
«У першу чергу, Голодомор – це злочин. Злочин геноциду, злочин соціальної інженерії, який був зумисне організований для того, щоб знищити українську ідентичності шляхом фізичного знищення частини нації і залякування іншої частини. Ми повинні пам’ятати, що у тих подіях було дві сторони: була сторона злочинців, які намагалися нищити, і були українці, які в тих страшних умовах намагалися вижити. Це була боротьба, це була війна. Саме аспект спротиву дуже важливий для розуміння злочину. Ключовим є не те, скільки нас вбили, а те, що не зважаючи на мільйонні жертви, Голодомор не зламав наш народ, він вистояв, зберіг свою ідентичність. Це не потрібно забувати».
У якій формі буде втілено цю ідею в Полтаві, мають вирішити самі полтавці. На сьогодні в Україні встановлено близько 7 000 меморіальних знаків і всі вони дуже різні: від меморіального хреста до монументальних комплексів. У ході обговорення було озвучено кілька варіантів, яким чином доцільно вшанувати пам'ять жертв Голодомору саме в нашому місті. Зокрема звучали пропозиції щодо облаштування громадського простору, створення сучасного інтерактивного музею, встановлення окремого невеликого пам’ятного знаку.
Не було одностайності і щодо місця розташування об’єкта. Дехто з присутніх наполягав на тому, що його варто розмістити в центральній частині міста, аби більша кількість полтавців могла його побачити. Директор Полтавського краєзнавчого музею Олександр Супруненко наголошував на тому, що варто установити пам’ятник неподалік Вічного вогню, адже саме там у роки 1932-1933 роках ховали загиблих від голоду.
«У всіх населених пунктах чомусь встановлюють ці пам’ятники в центрі. Такого робити не можна. Потрібно прив’язати до меморіальної зони, де безпосередньо відбувалися ті події. А з іншого боку це допоможе вирішити питання антропогенно несприятливих зон, де нічого будувати не можна».
Однак присутні виявили одностайність щодо доступності та функціональності об'єкта. Комплекс має бути сучасним, цікавим для молоді і, головне, відвідуваним. Однозначно, він має виконувати унікальну функцію до визначних дат, але в той же час постійно залишатися привабливим для полтавців. Пам’ятник, до якого один раз на рік примусово приносять квіти, нікому не потрібен.
Наприкінці зустрічі присутні заявили про готовність долучитися до реалізації проекту та окреслили ті напрямки, у яких вони готові працювати. Наступник кроком має стати створення фокус-групи та проведення соціологічного опитування серед полтавців щодо доцільності створення меморіалу пам’яті жертвам Голодомору, його зовнішнього вигляду та місця розташування.