У Полтаві така ж біда, як і у нас – депутатка і науковиця з Одеси розповіла про досвід збереження архітектури міста
Депутатка Одеської міської ради від «Самопомічі» Ольга Квасницька розповіла, як активісти й депутати відстоюють історичну спадщину та чим схожі наші міста.
Зустріч полтавців із кандидаткою в нардепи (другий номер у списку «Самопоміч»), кандидаткою юридичних наук, доценткою кафедри господарського права і процесу Одеської юридичної академії відбулася у середу, 10 листопада. Вдень вона гуляла Полтавою та зустрілася зі ЗМІ, щоб розповісти про власний досвід боротьби із забудовами в історичних ареалах Одеси.
За її словами, ситуації Одеси і Полтави схожі – у нас так само працюють «туалетні схеми» (коли на місці розташування туалету розміщують об’єкт будівництва), є порушення меж забудови, складнощі у співпраця з чиновниками тощо. Вона зранку відвідала Кадетський корпус і була вражена і площею, і масштабом будівництва.
Ольга Квасницька впевнена, що тут можна впорядкувати й мистецький простір, про який говорять активісти, і зробити готель, щоб зацікавити інвесторів.
«Якщо у вас там кадети на конях їздили, то звичайно, для нас це дає певні можливості. Але для цього треба мати розуміння, що хоче громада. При партисипативному управлінні мають бути присутні міста, а вони в нас вони спаплюжені – що робочі групи, що громадські слухання, – це все профанація».
За її словами, найкраще обрати шлях концесійного договору – коли приватна особа винаймає та модернізує об’єкт, і за 49 років повертає собі ці кошти з прибутком.
Також Ольга Квасницька розповіла, що в обох містах є ще одна спільна проблема: відсутність облікової документації на більшість пам’яток й інформації про технічний стан будівель. Вона каже, що в Одесі всього 1 тис. 26 культурних пам’яток, і тільки на 368 зроблена облікова документація.
Минулого року Ольга Квасницька зробила спробу виправити це в обласній раді шляхом електронних петицій, але нічого не вийшло: ініціатива просто затихла.
Із позитивного – в Одесі діє міська програма «Збереження історичного середовища» з бюджетом 1 млрд 200 млн грн, розрахована на три роки. Вона передбачає певні заходи щодо реставраційних робіт об’єктів культурного спадку та історичного середовища (брам, дверей, вікон):
«Це не тільки фасади – це благоустрій тротуарів, історичного середовища, історичних ареалів (у нас два – Центральний історичний ареал і Французький бульвар). Але, на жаль, треба визнати, що Французький бульвар втрачений остаточно».
Як і у нас, у них є небайдужі активісти, які борються проти незаконних забудівель. Серед них, зазначає Ольга Квасницька, немає архітекторів, бо кожен переживає за своє місце роботи.
Але люди вигорають, коли не бачать змін, зазначила вона. Днями активісти програли суд проти забудови Міського саду. Сквер-пам’ятку садово-паркового мистецтва врятували в 2017 році, але за два роки не змогли змусити місто викупити розвалини Літнього театру, щоб зробити цю територію продовження Міського саду.
Таких історій у портового міста вистачає – наприклад, історія Західного кладовища, коли міська влада купила 60 соток неліквідного майна за 146 млн. грн. А ще в них є список Штербуль – перелік, названий на честь ексочільниці управління охорони об’єктів культурного спадку Одеської ОДА. Вона позбавила статусу пам’яток 130 будинків і маєтків.
А що стосується Міського саду, то так і надалі триватимуть суди, хоча прогнози, судячи з ситуації, не дуже оптимістичні.
Ольга Квасницька дала кілька поряд, що можуть робити полтавці, аби вберегти свої архітектурні пам’ятки:
1.Зрозуміти, що власність не закінчується за порогом квартири. Це – ваш будинок, вулиця, місто, і ви в ньому господарі. Для цього потрібно вести просвітницьку роботу.
2.Змусити владу розробити правила поведінки в історичному середовищі. Що вони дадуть? Вони навчать власника, орендаря, жителя і туриста зрозуміти цінність архітектури, важливість збереження історичних будівель та їхнього значення.
3.Створити інформаційний ресурс із переліком усіх пам’яток архітектури області, з охоронними договорами, технічним станом, приписами й актами, що були пов’язані з цим об’єктом.
«Тобто якщо відбулося порушення чинного законодавства, то ви змогли побачити, як чиновник відпрацював. І тоді буде зрозуміло, кули пішли штрафні санкції, бо вони стягуються і скидаються в загальний котел. І треба створити цільовий фонд, в якому вони акумулюються і будуть витрачені виключно на пам’ятки».
4.Прийняти міську цільову програму зі збереження історичного середовища. Таку програму розроблює виконавчий комітет за ініціативою депутатського корпусу, включаючи туди всі заходи щодо збереження брам, вікон, дверей.
5.Навчили полтавців цінувати історичне середовище, і їх потихеньку залучати до такої співпраці.
Також вона має враховувати і розробку проектної документації, яку потім можна подавати до Кабміну, міністру культури тощо.
«Так, ви скажете, що ми бідні, у нас дороги й транспорт. Я згодна, але якщо зробити це спів фінансування – 10-20 відсотків дають містяни, а 80-90% - місто, таке воно допоможе вам зберегти ці двері, які мають історичну цінність, а не покривати їх щороку ще одним шаром фарби».
А що стосується Кадетського корпусу, то вона радить провести архітектурний конкурс, щоб містяни визначилися, що вони хочуть там бачити. Для цього потрібно робити соціологічні дослідження, фокус-групи, залучати ГО, архітектурні співтовариства.
Нагадаємо, перед позачерговими виборами до Полтави вже приїжджали журналіст, голова штабу партії «Сила і честь» Дмитро Гордон.
Нагадаємо, раніше ЗМІСТ розповідав про презентацію партії «Голос» у Полтаві, знайомство з полтавськими кандидатами від Слуги народу та спілкування з мажоритарниками від партії.