«Ура, нарешті» і «путін не спить, він усе бачить». Як у Полтаві зносили пам’ятник Зигіну
4 серпня Полтава позбавилася монумента її так званому «визволителю» – Олексію Зигіну. О 9-й ранку на площі зібралися журналісти та міська влада. Полтавці, хоч і поспішали у справах, зупинялися неподалік. У цьому матеріалі ми зібрали думки та позиції містян, які слідкували за знесенням пам’ятника Зигіну.
Підготовка до знесення Зигіна
О 8:50 на площі стояла техніка – автопідіймач «Декоративних культур» та спонсорський вантажопідіймач, які мають допомогти демонтувати двотонний пам’ятник Зигіну. Містяни, завдяки радянській пропаганді, знають його як «визволителя» Полтави від німецької окупації, хоча насправді до міста він не доїхав – підірвався на міні дорогою. Чому його пам’ятник стояв на площі біля однієї з візитівок Полтави Каштанової алеї – невідомо.
Близько 9 ранку комунальники почали готуватися: підганяли транспорт поближче до монумента, оцінювали його розмір та обговорювали, як правильно його зняти, щоб не пошкодити квіткові клумби поряд. Через не надто вигідне місце і досить малу ділянку підготовчий процес затягнувся. Колишній секретар Полтавської міської ради Андрій Карпов та депутат Олександр Дедюхін гордо спостерігали за процесом, говорячи, що «скоро від Зигіна не залишиться й тіні».
Що полтавці думають про демонтаж пам’ятника Зигіну
Згодом на площі почали збиратися полтавці, які хотіли «зафільмувати» історичний момент й заодно висловити свою позицію:
«Зигін же, нібито, визволяв Полтаву? Я розумію, але треба було його вже давно знести, дайте дорогу молодим. Це застій і “совдепія”, яка Полтаві зовсім не личить. Треба уже щось змінювати.. У нас є Шевченко, Франко, чому б їм не поставити пам’ятники?», – говорить один з полтавців.
Поки між перехожими точиться дискусія, комунальники уже підготували все необхідне для знесення. Зигіна міцно обмотали металевим ланцюгом та підчепили на підйомник. Одна мить і він вже стоїть на землі й не здається таким величним, як раніше. Звідусіль чути крики «Ура, нарешті!», проте не всі перехожі раді, що Полтава позбавилася пам’ятника радянському генералу:
«Що можна думати про знесення під час війни? Історію перекручували що раніше, що зараз. Мій батько брав Берлін у 16 років і якщо раніше я могла цим пишатися і розповідати всім, то зараз – ні. Наскільки змінилися погляди, що нині його можуть назвати “вбивцею”, а на мене дивитися як на ворога українського народу», – говорить полтавка, яка не радіє знесенню пам’ятника.
Вона вважає, що знесення Зигіна спровокує нові ракетні удари на Полтавщині, бо «путін не спить, він усе бачить» та «Івано-Франківськ бомбили після зняття Пушкіна». Такої думки й полтавка Вікторія, яка дізналася про демонтаж, йдучи повз:
«Давайте усі пам’ятники позносимо і нічого в Полтаві не буде. Навіщо все це, не розумію. Я вважаю, що не неправильно. Зигін рятував нас від німців і якби не він, то горіли б наші предки у німецьких крематоріях та сиділи б у концтаборах».
На запитання іншого полтавця про радянські табори, які з’явилися замість німецьких, жінка не знайшла відповіді й додала, що за СРСР нікого через крематорій «не пропускали».
Ще кільканадцять хвилин і Зигіна починають вантажити на евакуатор, щоб відвезти на базу «Декоративних культур» на вул. Української Центральної ради. Там він у чорному пакеті стоятиме поряд з Ватутіним і Пушкіним. Ще мить і монумент, який протримався у Полтаві понад 60 років, вирушає в історію.