Уродженець Полтавщини який прославив Україну в імперії: ким був Олександр Афанасьєв-Чужбинський
Колаж ЗМІСТу
Письменник товаришував з Тарасом Шевченком та супроводжував його у подорожах Лівобережною Україною. Згодом і сам у подорожі Придніпров’ям описав побут селян і подорожні маршрути, які видав у двохтомнику «Поездка в Южную Россию».
Ким був Олександр Афанасьєв-Чужбинський? Про видатного письменника, етнографа, фольклориста та громадського діяча 11 березня розповіли у Полтавській обласній військовій адміністрації.
Життєвий шлях письменника
Олександр Афанасьєв-Чужбинський народився 11 березня 1816 року на полтавщині у селі Ісківці Лубенського повіту в родині дрібного поміщика. Освіту він отримав вдома, після чого у 1829 році вступив до Гімназії вищих наук князя Безбородька у Ніжині (нині Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя). Під час навчання потоваришував із Євгеном Гребінкою, їхня дружба позначилася на поетичній творчості юного автора. Маючи найкращий літературний салон у Петербурзі Євген Гребінка видавав журнал української поезії «Ластівка» у якому не раз називав столицю Росії «колонією освічених українців». Саме там у 1838 році вперше опублікували вірші Олександра Афанасьєва-Чужбинського українською мовою, згодом їх зібрали у книзі «Що було на серці», виданій у 1855 році.
У 1843 році молодий письменник познайомився з Тарасом Шевченком з яким підтримував дружні стосунки, саме він супроводжував Кобзаря у подорожі Лівобережною Україною.
У 1847 році перебуваючи за межами України і служачи у канцелярії воронезького губернатора Олександр не втратив інтересу до української культури. Редагуючи неофіційну частину «Воронежских губернских ведомостей», Олександр Афанасьєв-Чужбинський регулярно публікував матеріали з української історії та культури, часто й українською мовою. Саме тоді сформувався його глибокий інтерес до народних традицій, який визначив подальшу творчість. З 1849 року він повністю присвятив себе літературі, а на початку 1850-х переїхав до Петербурга
Найплідніший етап діяльності письменника розпочався у 1856 році, тоді за пропозицією князя Костянтина Миколайовича він разом з іншими відомими літераторами долучився до масштабного наукового проєкту з опису прирічкових і приморських регіонів Російської імперії. Афанасьєв-Чужбинський вирушив на Придніпров’я, близьке до його рідних місць тоді у результаті подорожей він публікував у журналах «Морской сборник» та «Русское слово», а згодом об’єднав у двотомну книгу «Поездка в Южную Россию», де представив нариси про Дніпро, Дністер, Бессарабію та Придністров’я
Після подорожі він активно займався видавничо-редакторською діяльністю, а у 1864 році заснував «Петербурзький листок», а також вів відділ «Журналістика» у газеті «Тиждень». Пізніше заснував журнал «Магазин іноземної літератури» і редагував його, а у 70-ті роки був інспектором грамотності Балтійського флоту, наглядачем Петропавлівського музею у якому завідував останні три роки життя.Серце письменника зупинилося 6 вересня 1875 року.
Після себе Олександр Афанасьєв-Чужбинський багатий творчий доробок, зокрема низку віршів, оповідань, романів, етнографічних і лінгвістичних праць, публіцистики, літературно-критичних статей та перекладів. Хоча писав він переважно російською, за змістом його роботи належать українському народові, адже письменник відносився до тих, хто в умовах Російської імперії прагнув розвивати українську мову, літературу та культуру.
Нагадаємо, що будучи автором понад 150 наукових статей та кількох монографій, Павло Сердюк став одним із провідних науковців, які формували нове бачення українського слова та виховав покоління вчителів-словесників.
Раніше ЗМІСТ писав, що Олександр Щербань розробив перші системи кондиціювання повітря в шахтах та методи контролю небезпечних газів. Його напрацювання стали прикладом того, як наукові ідеї можуть змінити промисловість і врятувати життя шахтарів.
Додамо, що полтавець Яків Жарко поєднав ролі від поета та актора до хранителя мистецької спадщини Кубані. Він пройшов шлях від революційних переслідувань до сценічних тріумфів. Ще під час навчання у Полтавській гімназії Якова виключили за участь у революційному русі. 19-річний юнак став «неблагонадійним» для імперської влади. Як склалася його доля?
Також ЗМІСТ писав, що Олекса Діхтяр залишив помітний слід в українській літературі, адже він писав не лише власні твори, а й перекладав творчість світових класиків.