Британський шпигун і митець. Пʼять цікавих фактів з життя полтавця Якова Жарка

Фото з відкритих джерел
Ще під час навчання у Полтавській гімназії Якова виключили за участь у революційному русі. 19-річний юнак став «неблагонадійним» для імперської влади. Як склалася його доля?
Полтавець Яків Жарко поєднав ролі від поета та актора до хранителя мистецької спадщини Кубані. Він пройшов шлях від революційних переслідувань до сценічних тріумфів. Про історію видатного письменника та актора, 25 лютого повідомили у Полтавській обласній військовій адміністрації.
Революціонер під наглядом
Ще під час навчання в Полтавській гімназії Якова виключили за участь у революційному русі. 19-річний юнак став «неблагонадійним» для імперської влади. Його взяли під негласний нагляд поліції та зобов'язали щотижня з’являтися для підписки про невиїзд.
Театральне «друге я»
Письменник мав успішну акторську кар’єру, але на сцені його знали як Якова Жарченка. Він грав у легендарних трупах Михайла Старицького та Марка Кропивницького, а його найближчим другом і творчим наставником був видатний драматург Іван Карпенко-Карий.
Визнання від класиків
Творчість полтавця високо цінували сучасники. Його вірші публікувалися у «Літературно-науковому віснику» під безпосереднім редагуванням Івана Франка, а в юності на розвиток його таланту впливало особисте спілкування з Панасом Мирним.

Охоронець мистецтва Кубані
Переїхавши до Катеринодара, Жарко став не лише лідером місцевого українства, а й фундатором музейної справи. Він працював хранителем картинної галереї та завідував відділом Кубанського художнього музею, який згодом перетворився на великий науковий центр.
Абсурдне обвинувачення
Життя митця завершилося трагічно через радянські репресії. У 1929 році 68-річного Якова Жарка заарештували за вигаданим і майже фантастичним на той час звинуваченням – «шпигунство на користь Великобританії». Помер видатний полтавець у злиднях у 1933 році.
Раніше ЗМІСТ писав, що Олекса Діхтяр залишив помітний слід в українській літературі, адже він писав не лише власні твори, а й перекладав творчість світових класиків.
Нагадаємо, що доля Василя Хмурого поєднала різні ролі – від учитель та військового до мистецтвознавця. Він був серед тих, хто формував українську культурну думку 1920–1930-х років, але його ім’я надовго замовчали через політичні переслідування.
Раніше ЗМІСТ писав, що ім’я Семена Брауде знають у світі як одного з творців унікальних радіотелескопів та піонера радіоастрономії. Народжений у Полтаві, понад 70 років він працював у Харкові, де його відкриття випереджали час і залишаються актуальними й сьогодні.
Нагадаємо, що Василя Захарченка за «антирадянську діяльність» заслали на п’ять років у концтабори, але він повернувся до літератури й здобув найвищі відзнаки. Його творчість – це пам’ять про трагедії народу та утвердження патріотизму.