«Вимогливий, але справедливий». Спогади про генерала Володимира Старуна та історію полтавського ракетного училища
Фото надав Сергій Глоба
19 серпня минають дев’яті роковини з дня смерті генерал-майора Володимира Старуна – колишнього очільника Полтавського вищого зенітного ракетного командного училища.
Про роки спільної служби, дисципліну, виховні проєкти та долю будівлі Кадетського корпусу в інтервʼю ЗМІСТу згадує його підлеглий, полковник Сергій Глоба.
Нині будівля колишнього Полтавського кадетського корпусу в центрі міста стоїть занедбаною. Проте ще на початку 1990-х тут вирувало життя, адже до 1995 року в цих стінах діяло Полтавське вище зенітне ракетне командне училище. У 1983–1990 роках заклад очолював генерал-майор Володимир Старун. Спогадами про спільну службу поділився полковник Сергій Глоба, який служив під його керівництвом у 1984-1989 роках.
Дисципліна, вишкіл та власна школа
За словами Сергія Глоби, із приходом нового начальника в училищі розпочалися помітні зміни. Тоді Старун значно посилив вимоги до внутрішнього порядку, зовнішнього вигляду курсантів і стройового вишколу.
«Його вимогливість не завжди сприймалася окремими людьми з розумінням, але всі вимоги були справедливими. Він сам ідеально володів стройовим кроком і був особистим прикладом для особового складу», – пригадує полковник.
Володимир Старун приділяв значну увагу культурній та виховній роботі. За його керівництва в училищі активно розвивалася художня самодіяльність, а також регулярно організовували творчі зустрічі з відомими акторами.
Ще однією помітною ініціативою начальника училища стало створення підготовчої школи «Супутник», яка діяла на громадських засадах. У ній двічі на тиждень займалися учні 8-10 класів, котрі планували пов'язати життя з армією. Для школярів це була можливість відвідувати навчальні кафедри, побачити реальний побут курсантів та познайомитися з армійським розпорядком зсередини.
Життя після служби та ветеранський рух
У 1990 році Володимира Старуна перевели на службу на Кубу, а в 1992 році він звільнився в запас. Згодом, повернувшись до Полтави, він не полишав зв'язку з альма-матер. У 2011 році генерал очолив організаційний комітет із підготовки до 70-річчя училища, а пізніше став головою новоствореної організації ветеранів та випускників закладу.
Сергій Глоба каже, що під час служби між ними панувала сувора армійська субординація. Однак після виходу в запас вони продовжили тісно спілкуватися вже в неформальній атмосфері:
«В особистому спілкуванні Володимир Панасович був надзвичайно цікавим і глибоким співрозмовником, високоінтелектуальною людиною, яка добре розбиралася в багатьох сферах».
У 2017 році після важкої хвороби Володимир Старун пішов із життя. Колеги та випускники згадують його як талановитого командира й принципову людину.
Біль за Кадетський корпус
Для ветеранів та випускників болючим питанням залишається сучасний стан історичної будівлі, де колись базувалося училище. Свого часу ветеранська спільнота шукала шляхи порятунку архітектурної пам’ятки та зверталася до представників полтавського бізнесу. Проте після початку повномасштабного вторгнення ці ініціативи призупинилися.
«Це унікальна історична пам’ятка, та й загалом історія нашої установи дуже багата. На жаль, наразі будівля в такому стані. Боляче дивитися, одним словом», – підсумовує Сергій Глоба.
Фото ЗМІСТу надав полковник Сергій Глоба