За ДНК упізнали вагонобудівника з Полтавщини: спогади близьких про воїна
Полеглий Олександр Ахматгалієв
Олександр Ахматгалієв захищав державу на Луганщині. Майже рік тому захисник перестав виходити на зв’язок.
Про загибель воїна повідомили 25 квітня на сторінці Крюківського вагонобудівного заводу.
У результаті проведення ДНК-експертизи рідним підтвердили, що захисник поліг на фронті. У полеглого залишилося двоє дітей та дружина.
Бойовий шлях воїна
Олександр Ахматгалієв народився 27 липня 1979 року в Краснопіллі Миколаївської області. Після навчання чоловік переїхав на Полтавщину, де працював та створив родину.
Кум воїна Сергій згадує як Олександр Ахматгалієв допомагав його родині, доки він перебував у війську:
«Був класною людиною, гарним сім’янином і завжди допомагав в усіх ситуаціях. Першим відгукувався на будь-які потреби».
У лютому 2022 року, за два тижні до початку повномасштабної війни захисник влаштувався на роботу до Крюківського вагонобудівного заводу.
«Ми із Сашком познайомилися на попередній роботі, у приватного підприємця, де обидва столярували. Але я звільнився і пішов працювати на КВБЗ. А він, дізнавшись, що тут, на Крюківському вагонобудівному, умови роботи значно кращі, теж вирішив перейти на наше підприємство», – згадує столяр дільниці Юрій Ремез.
Колега говорить, що захисник працював, аби забезпечити близьких:
«Такої позитивної, світлої людини, як Сашко, більше не знайдеш. Він був дуже хазяйновитим, умів працювати з деревом, усі поважали його і як першокласного столяра, і як товариського, доброго чоловіка. З ним неможливо було посваритися, він завжди посміхався й постійно розповідав нам про свою родину, якою дуже пишався і робив усе, щоб забезпечити близьким гідне життя».
Воїн долучився до ЗСУ за мобілізацією 12 лютого минулого року. Солдат здобув професію кулеметника. Під час боїв на Луганщині у травні, зв'язок з Олександром Ахматгалієвим обірвався. Громада провела захисника в останню путь 25 квітня.
Вічна пам’ять воїнові!
Згадаймо імена полеглих на війні земляків
В артилерійській дуелі загинув воїн з Полтавщини. Володимир Нестеренко віддав життя під час перебування на позиціях.
Петро Худолій загинув 17 квітня під час виконання бойового завдання поблизу Осоївки на Сумщині. Захисник служив солдатом у складі кулеметного взводу механізованого батальйону.
Боєць прикордонної комендатури швидкого реагування вогневої підтримки віддав життя у бою. Юрій Кращенко загинув в артилерійській дуелі на фронті. 18 квітня під Яровим на Донеччині артилерія ворога обстрілювала позиції захисників.
До Миргородської громади надійшла звістка про загибель воїна Володимира Чорного 2001 року народження. Воїн служив у лавах 3-ї штурмової бригади й поліг на Харківщині 22 квітня.
На фронті загинув Євгеній Житній – молодий розвідник з Полтавщини. Розвідник Євгеній Житній віддав своє життя, виконуючи бойове завдання під Купʼянськом на Харківщині. Трагедія сталася 8 квітня 2025 року.
Командир батальйону полтавської 116-ї бригади територіальної оборони повернувся на щиті з Сумщини. Віталій Козер віддав життя у бою. Його зустріли живим коридором памʼяті й встелили останній шлях квітами.