За ДНК упізнали зниклого безвісти понад рік тому воїна з Полтавщини

Колаж ЗМІСТу
Бій 18 жовтня 2024 року став останнім для Данила Семенова. Нещодавно рідним воїна надійшла звістка, що підтвердила його загибель.
Понад рік і два місяці доля захисника залишалася невідомою. Про те, що Данило Семенов повертається на щиті, повідомили 6 січня у Зіньківській громаді.
Данило Семенов та його життєвий шлях
Данило Семенов народився 6 червня 1980 року. Дитинство провів на Луганщині, згодом разом із рідними переїхав до Миколаївки Кирило-Ганівського старостату. Після закінчення місцевої школи навчався у Зіньківському регіональному центрі професійно-технічної освіти. Працював на сільськогосподарському підприємстві у селі, їздив на сезонні роботи за кордон.
У громаді пишуть, що Данило Семенов не цурався жодної роботи, був добрим душею, відкритим до спілкування односельчанином. 18 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання життя захисника обірвалося. У воїна залишилися батьки, сестра, рідня та близькі.
Прощання з Данилом Семеновим запланували на 7 січня. О 11:00 «живим» коридором зустрінуть траурний кортеж, який рухатиметься вул. Івана Петровського, Соборності, Воздвиженською у напрямку Полтави. О 12:00 воїна зустрінуть у селі Миколаївка.
Траурний мітинг і прощання з військовослужбовцем відбудуться на місцевому кладовищі. 7 січня у Зіньківській громаді оголосили День жалоби.
Вічна пам’ять захисникові!
Згадаймо полеглих на війні земляків
Василь Гордієнко народився 19 січня 1978 року в місті Хорол. Воїн служив на посаді стрільця взводу охорони 1-го відділу Лубенського РТЦК та СП. Він 10 років виконував військовий обов’язок. 1 січня в кардіологічному центрі Полтави, внаслідок хвороб, набутих під час проходження військової служби, захисник помер.
Петро Бибик народився 30 травня 1972 року. Проживав у Хоролі. Був на посаді майстра відділення технічного обслуговування автомобільної техніки 107-ї реактивної артилерійської бригади ЗСУ. Життя захисника обірвалося 1 січня внаслідок хвороб, набутих під час проходження військової служби.
Ігор Гончаров народився 6 липня 1994 року у селищі Балахівка, що на Кіровоградщині, нині – селище Інгулецьке. Воїн долучився до війська 16 липня минулого року, а вже 30 грудня життя солдата обірвалося внаслідок артилерійського обстрілу, під час несення бойового чергування в районі Херсону. Йому навіки 31.