Працівник Полтавського ГЗК, який став воїном, загинув в артилерійській дуелі

Ігор Гончаров
Ігор Гончаров

Колаж ЗМІСТу

Воїн схилив голову під час бойового чергування 30 грудня. Рідні проведуть захисника в останню путь на Кіровоградщині.

Про те, що Ігор Гончаров загинув, 2 січня повідомили у Горішні Плавні Online. 

Життєвий шлях захисника

Ігор Гончаров народився 6 липня 1994 року у селищі Балахівка, що на Кіровоградщині,  нині – селище Інгулецьке. Навчався у місцевій школі, де здобув повну середню освіту, після здобув вищу освіту у Професійному гірничому ліцеї міста Комсомольська, опанувавши професії слюсаря з ремонту автомобілів та водія автотранспортних засобів категорій «В» і «С».

Професійний шлях розпочав у 2012 році на Полтавському гірничо-збагачувальному комбінаті. Згодом працював у приватному підприємстві «Хорт», Центральноукраїнському професійному училищі соціальної реабілітації, ПрАТ «ЦГЗК».

Ігор долучився до війська 16 липня минулого року, а вже 30 грудня життя солдата обірвалося внаслідок артилерійського обстрілу, під час несення бойового чергування в районі Херсону. Тяжке поранення не залишило захисникові жодного шансу на життя, йому навіки 31. 

«У мирному житті Ігор був працьовитим, життєрадісним і щирим. Любив рибалку, техніку, умів радіти простим речам і завжди був готовий прийти на допомогу. Мав багато планів на майбутнє – на життя під мирним небом, поруч із родиною», – пишуть у Горішньоплавнівській громаді. 

У воїна лишилися цивільна дружина Ірина та двоє п’ятирічних синів. — Артема та Дмитра.Прощання з Ігорем Гончаровим запланували 5 січня у селищі Петрове на Кіровоградщині. Воїн знайде вічний спочинок на Алеї Слави центрального цвинтаря селища Петрового

Вічна пам’ять захиснику!

Згадаймо полеглих на війні земляків

Воїн Вадим Романюк народився він 31 травня 1989 року в Києві. На військову службу воїна призвали 7 травня 2025 року. Свій останній бій воїн прийняв 27 грудня 2025 року.

23 грудня в Генштабі ЗСУ повідомили, що з метою збереження життів наших воїнів та боєздатності підрозділів українські захисники відійшли з Сіверська, де поліг Вадим Романюк з Полтавщини. В районі міста точаться важкі бої. Ворог має відчутну перевагу в живій силі та техніці. Попри суттєві втрати, загарбники продовжують активні наступальні дії.

Боєць Микола Срібний загинув під час виконання бойового завдання 23 грудня 2025 року. Рідні проведуть воїна в останню путь. Захисник проживав на Полтавщині у Кременчуці. Воїн схилив голову під час виконання бойового завдання. У військового залишилися батьки, дружина та син.

На полі бою 31 грудня загинув молодий солдат Сергій Нещемний з Полтавщини. Сергій Нещемний народився 2001 року в Марківці Білицької громади. Служив як оператор безпілотних літальних апаратів і мав звання старшого солдата.

Костянтин Іщенко з початком повномасштабної війни майбутній воїн  вирішив приєднатися до лав захисників. На Покровському напрямку 23 грудня 2024 року воїн припинив виходити на зв’язок. Тільки нещодавно при обміні тілами полеглих, Костянтина Іщенка повернуть додому для прощання.