Живим коридором Полтавщина провела у вічність лицаря «Золотого хреста» Сергія Сіріціану

Прощання із Сергієм Сіріціану
Прощання із Сергієм Сіріціану

Фото Білицької громади

Під час лікування у госпіталі зупинилося серце ветерана з Полтавщини.

Сергій Сіріціану вперше став на захист України у 2015 році, а 28 лютого 2022 року знову вирушив на фронт. 14 березня цьогоріч його серце зупинилося. Траурна церемонія прощання з воїном відбулася 19 березня у Білицькій громаді. Сотні людей провели захисника у вічність живим коридором.

Воїн Сергій Сіріціану народився 8 травня 1980 року в Бутенках. Після школи навчався у Кобеляцькому ПТУ №43 й здобув професію бухгалтера. Працював у місцевих компаніях.
Живим коридором Полтавщина провела у вічність лицаря «Золотого хреста» Сергія Сіріціану Фото Білицької громади

Воїн Сергій Сіріціану народився 8 травня 1980 року в Бутенках. Після школи навчався у Кобеляцькому ПТУ №43 й здобув професію бухгалтера. Працював у місцевих компаніях.

«Він народився, виріс і жив серед нас. Мріяв, працював, виховував дітей. Але коли ворог прийшов на нашу землю, без вагань став воїном на захист України. У 2015 році брав участь в АТО і вже тоді він зрозумів: Україна для нього – понад усе», – пишуть земляки.

Живим коридором Полтавщина провела у вічність лицаря «Золотого хреста» Сергія Сіріціану
Сергій Сіріціану на щиті
Живим коридором Полтавщина провела у вічність лицаря «Золотого хреста» Сергія Сіріціану Фото Білицької громади

28 лютого 2022 року воїн повернувся до лав Збройних Сил України. За проявлений героїзм у бою нагороджений Почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». також подвиги захисники відзначили медаллю Міністерства оборони України «Лицарський хрест» та нагрудним знаком «Ветеран війни – Учасник бойових дій».

Нагороди воїна Фото – Вікторія Суєтіна

Мінометник помер під час перебування на лікуванні в госпіталі. У воїна залишилися дружина й двоє синів.

Світла памʼять воїнові!

ЗМІСТ писав, що на Полтавщині поховали захисницю Авдіївки Поліну Климась. 20 вересня 2020 року вона вступила до лав 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців. Брала участь у боях під Авдіївкою, в обороні Києва, звільненні Сумщини та Харківщини, стримувала ворога на Бахмутському напрямку та під Вугледаром.