Зменшення «допорогів»: парламент прибрав улюблену «шпарину», яка дозволяла міській владі уникнути проведення тендерів

19 вересня Верховна Рада прийняла зміни до Закону «Про публічні закупівлі». Саме останнім регулюються закупівлі державними та комунальними установами в системі ProZorro. Одним з нововведень стане регулювання «допорогових закупівель». Зараз пояснимо.

Із 2016 року всі державні закупівлі (є виключення, але не про них) проходять через систему ProZorro. Це якщо закупівля товару чи послуги на суму більше 200 тис. грн, або замовляються роботи вартістю понад 1,5 млн грн, то замовник має проводити тендер.

Якщо ж менше, то тут все на розсуд замовника, який лише мав звітувати про договір. Процедуру ж обрання підрядника обирав сам, адже закон не регулював це питання. Міг просто замовляти напряму з ким хотів, як це робила Полтавська міська влада, а міг як Дніпровська влада – самостійно зменшити поріг до 3 тис. грн й проводити тендери за скороченою процедурою.

Відучора ситуація змінилася. Прийнятий закон, який вступить в дію через півроку після опублікування регулює «допорогові» торги. Згідно з ним, всі закупівлі (товарів та послуг) вартістю в межах від 50 тис. й до 200 ти. грн (й відповідно 50 тис. – 1,5 млн грн для робіт) мають відбуватись через торги.

Все що менше 50 тис. грн знову таки, обов’язкове звітування, а процедура на розсуд замовника.

Взагалі необхідність «допорогів» викликана тим, що деякі речі й роботи потрібно провести швидко, в той час як тендер займає багато часу і є ризики провалу торгів: не зайдуть учасники, можливе оскарження результатів.

Необхідність врегулювання «допорогів» викликана тим, що завдяки спрощеній процедурі торгів (яка передбачена для цих випадків) в часі замовник сильно не втрачає, але отримує конкуренцію. Також це відкриває доступ до держторгів й малому бізнесу, який до цього не був у фаворитах місцевої влади.

Полтавська ж влада, як зазначено вище, користувалась «допорогами» виключно як способом уникати тендери. Навіть є випадки, коли влада «дробила» об’єкт чи закупівлю, аби укладати договір з потрібним для неї постачальником.

Наприклад, ремонт вулиці Опитна, яку в 2017 році ремонтувало ТОВ «БК «Полтава-Білд» за 5 млн грн. За законом мав би бути тендер, але договори укладали без тендеру на ремонт 4-х ділянок поспіль по 1,4 млн грн кожна.

Таким ж чином, на ділянки «розбили» ремонт проїздів на міських кладовищах сумарно на 10 млн грн.

Показовою була ситуація із замовлення наборів дитячих подарунків для полтавських школярів на новий рік у 2016 році. Тоді на тендері міська влада відхилила найдешевші пропозиції усіх кандидатів й визнала переможцем ФОП Наталія Мазаратій. Проте у справу втрутився антимонопольний комітет. У відповідь влада скасувала тендер, а дитячі набори замовляла напряму партіями ціною до 200 тис. грн у все тієї ж Мазаратій.

Завдяки сервісу bі.ProZorro ми порахували десятку підрядників, з якими влада співпрацювала напряму.

ТОВ «Полтаватрансбуд-інвест» – забудовник у якого влада купляла квартири, тому мова про тендер тут не зовсім доречна.

Для початку підрядники розташовані за кількісним показником, а не за вартісним. Також зауважимо, що не всі договори були виконані, а тому суми виплат в цілому менше. В цілому їх можна поділити на три групи.

Це «Полтаваагропроект», ФОП Наталія Риболовлєва, ФОП Володимир Білоус. При цьому видно, що Білоус та Риболовлєва отримують значно більше коштів за один проект, ніж ТОВ «Полатваагропроект».

ЗМІСТ раніше повідомляв що Наталії Риболовлєвій 60 років й свій ФОП вона відкрила нещодавно. Прописана вона спільно з Мариною Риболовлєвою, якій міська влада дозволила збирати кошти за паркування на міських паркінгах.

Щодо ФОП Володимир Білоус, то відомо що він односелець начальника УЖКГ Сергія Сінельніка.

До цієї групи відносяться ТОВ «Полтава-Білд», ТОВ «Асфер груп» та «Будівельник 2016». При цьому «Полтава-Білд» раніше належало Володимиру Тузенко, який є засновником «Полтава-Білд». Наразі останнє переписане на бухгалтера. Зауважимо, що ці підприємства мають досвід й перемоги на тендерах. Проте тривалий час співпрацювали лише на «допорогах».

Щодо «Будівельник 2016», то його засновники Григорій Хачатурян та Рубен Григорян (вже не засновник) також отримували замовлення на ремонт доріг як ФОПи, зокрема саме під них розбивали вищезазначений ремонт кладовища за 10 млн грн. Іноді підприємство перемагає і через тендери.

Підрядники що ремонтують у місті ліфти, а це: ФОП Катерина Приведенна, ФОП Неля Клименко та Олександр Олепір. Останній є зятем депутата міськради Володимира Левченка чиє ТОВ «Будкомплект» утримує ці ж такі ліфти для міста.

Чоловік Катерини Приведенної колега по роботі дружини начальника УЖКГ Сергія Сінельніка. Сама ж Катерина ремонтує ліфти, але після такого ремонту мешканці скаржаться, що підіймачі не працюють.

А Неля Клименко ремонтує ліфти разом з сином Дмитром та свекрухою Оленою. Остання працює флористкою й не приховує від журналістів, що через них лише проходять кошти, аби вищезгаданий Олепір платив менше податків (його дохід не виходив за межі «спрощеного оподаткування»).

До речі, про флористів: останній у переліку десятки лідерів це ТОВ «Квіт Сервіс», яке корчує пні та ріже гілки для міста замість КП «Декоративні культури». Підприємство до початку 2018 року мало юридичний профіль й належало Олександру Лемешку – директору ПЮІ НЮУ ім. Ярослава Мудрого

Потім засновницею стала Ольга Лемешко (Тузенко) – донька вищезгаданого засновника «Полтава-Білд» та «Асфер груп» Володимира Тузенка. З тих пір підприємство й отримало понад 100 підрядів на 13 млн грн без тендеру, адже на торги це підприємство не заходить.

Післямова

Через півроку владі доведеться проводити торги, а цим підприємствам грати по рівним для усіх правилам. Таким чином закривається шпарина щодо неконкурентних торгів й вже через рік ми можемо отримати зовсім інших юросіб в підрядниках. 

Обкладинка та інфографика Юліі Деркач