30 гектарів сіножатей на Полтавщині засіяли соєю: землю мають повернути громаді
Фото – Полтавська обласна прокуратура
Житель Кременчука порушив умови договору щодо земель, тому ділянку повернуть громаді.
Про землі 18 лютого повідомили у Полтавській обласній прокуратурі
Кременчуківець, отримавши на території Новогалещинської громади для сінокосіння та випасання худоби 30 га землі, порушив умови договору й засіяв її соєю. Суд довів це й вирішив розірвати договір оренди землі між громадою та мешканцем Кременчука.
Після набрання рішенням суду законної сили вирішуватимуть питання про його реальне виконання шляхом повернення земельної ділянки власнику – Новогалещинській громаді.
Ґрунти Полтавщини втрачають родючість: які причини
Близько 64% території Полтавщини розорані. Це більше, ніж в середньому по Україні (до 60%). Загалом розораність в Україні є найвищою серед європейських країн: тут зосереджена понад чверть ріллі Європи. Такий спосіб використання землі не відповідає вимогам раціонального природокористування. Негативно на родючість впливають:
- значна розораність земель, зокрема на схилах;
- порушення і недотримання сівозмін;
- застосування важкої техніки;
- недостатнє внесення органічних та мінеральних добрив, зокрема відсутність удобрення орних земель запасу;
- надмірне засіювання площ технічними культурами, особливо соняшником;
- зупинка будівництва протиерозійних гідротехнічних споруд.
Зменшення вмісту гумусу спричиняє водна й вітрова ерозія, від якої покликані захистити лісосмуги. Проте на Полтавщині більшість цих насаджень залишаються безгосподарними, що впливає на родючість ґрунтів.
Нагадаємо, що Японія допоможе Україні у відновленні та підвищенні родючості українських сільськогосподарських земель шляхом впровадження перспективної технології нанобульбашок – насичення ґрунтів киснем.
Нині компанія KAKUICHI, одна з провідних виробників систем нанобульбашок, у межах пілотного проєкту передала Україні три генератори нанобульбашок. До кінця місяця їх планують встановити в Києві, на Одещині та Полтавщині. Це допоможе дослідити їхню ефективність на українських землях. При цьому кожен генератор здатний забезпечити зрошенням близько 1 га землі.
Лісосмуги покращують родючість ґрунтів
Полезахисні лісосмуги потребують догляду, аби запобігати руйнування родючого шару ґрунтів. Його відсутність призводить до втрати насадженнями своїх функцій, унаслідок чого знижується врожайність сільськогосподарських культур, підвищується водна та вітрова ерозія ґрунтів.
Лісосмуги в робочому стані здатні підвищити врожайність культур на 10-20%, що в перерахунку на зернові становить приблизно 4 ц/га.
З 60 громад Полтавщини щонайменше шість завершили облік лісосмуг на своїй території. Проте приблизно у третини громад насадження залишаються безгосподарними, а влада посилається на відсутність грошей у бюджеті. Інші – працюють над обліком своїх лісосмуг.
ЗМІСТ проаналізував відповіді громад області щодо просування процесу обліку лісосмуг й розповідає, що вдалося зробити місцевій владі за роки реформи.