Активісти оголосили збір на відновлення віднайденої в Полтаві могили Григорія Давидовського
Фото – ГО «Збережемо Полтаву»
На цвинтарі на Монастирській горі віднайшли могилу українського композитора, хорового диригента і заслуженого артиста УРСР Григорія Давидовського від 1952 року.
Могила Давидовського потребує відновлення, тож активісти громадської організації «Збережемо Полтаву» оголосили збір коштів на реставрацію місця поховання. Про це 7 липня повідомили у «Старій Полтаві».
Григорій Давидовський – автор хорових сюїт «Бандура» і «Кобза», музичної поеми «Україна» на слова Тараса Шевченка.
У 1945 році, у віці 80 років, Григорій Давидовський приїхав до Полтави, де очолив створену хорову капелу Обласної філармонії. Виконавши цю місію, він пішов на заслужений відпочинок, відсвяткував 85-річчя й у 1952 році відійшов у вічність.
«Сьогодні його могила в занедбаному стані, надгробок зруйнований. Ми вирішили її реставрувати, повернути у первісний вигляд. Частину робіт ми, ГО "Збережемо Полтаву", виконаємо благодійно власними силами: це і проєктування, і підготовка, і частина матеріалів. Але базовий кошторис – 44 тис. грн», – пишуть активісти.
На зібрані кошти активісти планують виконати такі роботи:
- реставрацію автентичної металевої огорожі і виготовлення втраченої секції;
- вертикальне планування ділянки;
- мощення гранітною плиткою;
- улаштування основи під пам’ятник;
- монтаж поваленого надгробка.
Підтримати збір можна за номером карти 5168752141765886 «ПриватБанк» або за посиланням на конверт. Звіт про витрати опублікує «Збережемо Полтаву».
Активісти також планують провести лекцію науковиці Полтавського краєзнавчого музею імені Кричевського про постать Давидовського.
ЗМІСТ писав, що понад 40 років могилу видатного композитора Григорія Давидовського вважали втраченою. З часом пам’ятник упав написами донизу, а огорожа частково розсипалася.
Хто такий Григорій Давидовський?
Заслужений артист УРСР Григорій Давидовський здобув популярність як в Україні, так і за її межами ще до подій більшовицького перевороту 1917 року. Він створив на основі українських народних мелодій відомі хорові сюїти «Бандура» і «Кобза», а згодом і музичну поему «Україна» за поезією Тараса Шевченка.
Під час Української революції композитор заснував за підтримки уряду УНР мандрівну хорову капелу, з якою, прагнучи «зміцнити національну свідомість і піднести культуру через пісню», об’їздив із концертами майже всю країну. Вірність українській справі та популяризація національної музики зробили його об’єктом переслідувань і за імперської влади, і в радянські часи, тому оцінки його життя та творчості залишалися суперечливими.
Поховали композитора на Монастирському кладовищі, однак із кінця 1970-х років поховання вважали втраченим: нащадків для догляду за могилою не залишилося, з часом пам’ятник упав обличчям і написами донизу, а огорожа частково розсипалася.