«Безмежно любив свою сім’ю». Полтавщина провела в останню путь Сергія Аксюка (ФОТО)
Фото Котелевської громади
30-річний воїн загинув 2 липня на Дніпропетровщині під час ракетно-артилерійського обстрілу, виконуючи бойове розпорядження.
Про те, що рідна громада попрощалась з воїном, 10 липня повідомила Котелевська громада.
Прощання з воїном відбулося під жовто-синіми прапорами, що майоріли над громадою. Люди стояли на колінах, вшановуючи памʼять полеглого земляка.
Чин відспівування відбувся у Свято-Троїцькому храмі, куди прийшли рідні, друзі, побратими та жителі громади. Поховали воїна на Алеї Героїв, поруч з іншими захисниками, які віддали життя за Україну.
Сергію Аксюку було 30 років. Він народився в Більську, там здобув початкову освіту. Згодом навчався у Котелевській гімназії №1, а потім у котелевському училищі №54, де здобув фах муляра-штукатура. Працював у будівельній сфері та в компанії «Бейкень енергетика Україна».
«Сергій ніколи не боявся труднощів, був працьовитим та товариським, завжди готовим прийти на допомогу. Безмежно любив свою сім'ю, для якої був надійною опорою та підтримкою», – пишуть земляки.
Побратими називали його вірним другом, із яким можна було йти в розвідку. Захисник пройшов найгарячіші точки бойових дій, за що його відзначили медаллю «Ветеран війни» та нагородою «За оборону України».
Вічна пам’ять захисникові!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Родина полеглого у бою понад шість місяців тому Олега Смірнова, отримала трагічну звістку. Олег Смірнов працював у фермера та їздив до Києва на будівельні підробітки. Останні роки життя проживав з дружиною та був батьком для її двох дітей. 28 грудня 2024 року вірний військовій присязі Олег Смірнов загинув під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Янтарне на Донеччині.
Донедавна доля військового Олександра Дебелого була невідома: захисника вважали зниклим безвісти. Днями надійшло підтвердження про загибель воїна. У 2024 році захисника мобілізували до лав Збройних Сил України. Олександр Дебелий поліг на Сумщині у бою.
Романенко Андрій та Богдан Манько загинули на фронті 1 липня. Воїни виконували бойові завдання на Сумщині. Артилерійський обстріл 1 липня став для них останнім. Двоє героїв повертаються на щиті.
На щиті повернувся молодий герой, який виконував завдання на Донеччині. Солдат Олександр Стріла загинув від російського FPV-дрона поблизу Часового Яру.
У межах обміну тілами загиблих воїнів, додому на щиті повернувся працівник Крюківського вагонобудівного заводу Анатолій Звірко. Із січня 2024 року його вважали безвісти зниклим. Після одного із запеклих боїв із ворогом, коли росіяни через каналізаційні колектори прорвалися до центру Авдіївки, захисник перестав виходити на зв’язок. З 18 січня 2024 року рідні шукали воїна.
22 червня російські військові вдарили по тренувальному полігону на Миколаївщині ракетою. Унаслідок обстрілу загинув житель Кременчука. Солдат Олександр Дунський народився 1987 року в Могилів-Подільському на Вінниччині. З 2018 року мешкав у Кременчуці, працював будівельником. У військовій частині обіймав посаду водія автомобільного відділення підвозу боєприпасів.