Чому вулиці Полтави потрібно звільнити від прізвищ російських та радянських військових діячів

Кожну з назв вулиць і провулків досліджували за допомогою краєзнавчих наукових праць, запитів з архівів та досліджень істориків, щоб пояснити – чому топоніміку потрібно змінити. У кількох випадках підібрали назви, що можуть стати новими найменуваннями вулиць і провулків.

Які назви вулиць Полтави на честь російських та радянських діячів пропонують змінити експерти можна побачити на графіках тут.

Громадська експертна група пропонує перейменувати вулиці, адже ті названі на честь подій, що не мають для України та Полтави корисного впливу й вшанування пам’яті.

Вулиця 9 січня названа на честь подій у Російській імперії: розстрілу учасників мітингу у Санкт-Петербурзі, що має назву «кривава неділя». Нині ця подія для Полтави неактуальна, тому вулиці можна повернути історичну назву від назви селища – Ельяшевицька.

Вулицю 9 травня доцільно перейменувати, адже Україна відзначає 8 травня День пам’яті та примирення присвячений пам’яті жертв Другої світової війни. Натомість у росії за понад 70 років після кривавої війни продовжують святкувати перемогу 9 травня.

Нинішня вулиця Балакіна названа на честь Василя Балакіна, який був полковником і заступником командувача артилерією Степового фронту з політчастини. Загинув у 1943 році на Полтавщині, а потім радянська влада назвала його іменем колишню Новофабриканську вулицю, що має також історичну назву Німецька Колонія. Експерти пропонують її перейменувати, бо вулиця названа на честь політпрацівника, ім’я якого не пов’язане з вигнанням нацистів з Полтави.

Вулицю Бестужева назвали на честь декабриста й одного з повстанців Чернігівського полку, Михайла Бестужева-Рюміна, який з 1920 року служив у Полтавському піхотному полку. Нині цю вулицю пропонують перейменувати на Кирило-Мефодіївську, а однойменний провулок назвати на честь учасників братства.

Перейменування чекає й на вулицю Маршала Бірюзова – одну з найбільших у Полтаві. Вона має назву на честь маршала радянського союзу, росіянина, який протягом 1939-1944 років жив тут. Раніше ця вулиця називалася Великорешетилівською. Історики і краєзнавці вважають, що вулиця має бути перейменована, бо враховуючи ціну, якою здобули перемогу, не можна вшановувати радянських начальників.

З цих же міркувань потрібно перейменувати вулицю Ватутіна.  Микола Ватутін був генералом, військовим діячем, керував 84-ою стрілецькою дивізією, підрозділи якої визволяли Полтавщину від німецьких окупантів. Але історія знає про його воєнні злочини, тож їх не можна вшановувати разом з його іменем.

Вулиця Гагаріна також рекомендована до перейменування. Названа на честь Юрія Гагаріна, який став першим у світі космонавтом й був героєм радянського союзу. Громадські експерти вважають, що ця персоналія є тригером прив’язки Полтави до союзу. Загалом в області є 293 топоніми на честь Гагаріна.

Назва вулиці Героїв Сталінграду є незаконною, бо походить від назви міста, що назване на честь сталіна. Її перейменувати необхідно обов’язково. Так її назвали на честь подій сталінської битви. Історики і краєзнавці пропонують замість прославляння сталінської теми, назвати вулицю на честь ЗСУ, які сьогодні боронять Україну.

Вулиця і площа Зигіна знаходиться ледь не у центрі Полтави. Олексій Зигін багато років вважався визволителем Полтави від нацистів, але насправді це міф. Він загинув у 1943 році й не міг виганяти нацистів з Полтави. Раніше площа називалася транспортною, а історичною назвою вулиці Зигіна є Загородня.

Вулицю Ковпака назвали на честь Сидора Ковпака, який воював проти армії Української держави та загонів вільного козацтва. Був учасником боїв проти загонів УПА, очолював окупований Путивль, брав участь у репресіях проти борців за вільну Україну.

Вулицю Зої Космодем’янської також пропонують перейменувати. Вона була партизанкою, але не мала відношення до Полтави і Полтавщини. Крім того, реалізовувала сталінську політику «випаленої землі» знищуючи селянські хати.

Вулицю Анатолія Кукоби також рекомендують перейменувати. Він був міським головою Полтави з 1990 по 2006 рік, але перед цим працював у Полтавському міськкомі компартії. Вулицю мають перейменувати обов’язково через закон про декомунізацію.

На честь радянського кореспондента більшовицької партії Петра Лідова назвали вулицю Лідову. У Полтаві є меморіалізована могила військового кореспондента газети «Правда», який випадково загинув у Полтаві. Його вшанували не за подвиг, а посаду, тому підлягає перейменуванню.

Вулицю Ляхова очікує перейменування. Андрій Ляхов був гвардії полковником, загинув у боях за Полтавщину і похованих на території меморіального комплексу Солдатської Слави. Власне це і можна вважати вшануванням.

Вулиця і провулок Матросова названі на честь Олександра Матросова. Був рядовим-піхотинцем, героєм радянського союзу, але до Полтави жодного відношення не мав.

Провулок Муравйова назвали на честь страченого у 1826 році декабриста Сергія Муравйова-Апостола. Логічно, що вулицю перейменують.

На честь російського пілота Петра Нестерова назвали бульвар Нестерова у Полтаві, хоча він ніколи не мав до нашого міста жодного відношення. Перейменування буде логічним кроком.

Вулицю Сакко назвали на честь північноамериканського робітника-анархіста. З Бартоломео Ванцетті його засудили до смертної кари, тому названня вулиці було елементом радянської пропаганди. Вулицю пропонують назвати Охтирською.

Жодного відношення до Полтави не мав і Володимир Серьогін – льотчик, який загинув у катастрофі з Юрієм Гагаріним. Але радянська влада назвала полтавську вулицю на його честь й вийшла вулиця Серьогіна. Треба перейменовувати.

Вулиця Спартака теж підлягає перейменуванню. Робоча група пише. Що це суто радянська назва. Культ Спартака виник у 1917 році, а влада бачила у ній міжнародну революцію трудящих, це віддалений прообраз жовтневої революції.

Вулицю Степового фронту теж підлягає перейменуванню. Степовий фронт – стратегічне радянське об’єднання військ, що існувало до 1943 року. На честь цього об’єднання назвали вулицю, що раніше мала назву Польова. Перейменувати рекомендують, бо вигнання нацистів в цілому призвело до нової окупації України радянським режимом.

Вулицю і провулок Степана Халтуріна перейменують, бо вона названа на честь російського робітника Степана Халтуріна. Він здійснив терористичний акт у Зимовому палаці, був революціонером.

Уже відбулося засідання робочої групи з перейменування урбанонімів Полтавської громади. Експерти презентували свої напрацювання й пояснили, що коли під час обговорень виникатимуть питання у населення, історія про «ви стираєте пам’ять» не спрацює. Хтось скаже, що «хочуть викинути пушкіна-ватутіна», але це не означає, що перейменування вулиці у Полтаві має змусити конкретну людину забути про Олександра Пушкіна.

Отже, представник робочої групи Пустовгар формулює основну проблема, яку мають вирішити завдяки дерусифікації – топоніміка Полтави поки нічим відрізняється від рязані чи волнограда. Детальніше читайте тут.