Топоніміка Полтави поки не відрізняється від рязані. Головне із засідання робочої групи про зміну назв вулиць у Полтаві
12 липня відбулося засідання робочої групи з перейменування урбанонімів Полтавської громади. Експерти розробили перелік вулиць й аналітичну довідку про те, які вулиці та чому потрібно перейменувати, або залишити. Усього проаналізували 507 назв.
Категорії назв вулиць і провулків Полтавської громади, які робоча група пропонує перейменувати:
- з орфографічними помилками, які надало Управління містобудування й доповнила робоча група – 22;
- з русизмами у назвах – 35;
- потребують уточнення щодо людей, на честь яких названі й мають тільки у назві тільки прізвище – 80;
- потребують уточнення іменних персоналій – 32;
- містять назви топонімів у Російській Федерації і державах-членах Організації договору про колективну безпеку – 13;
- названі у Полтаві на честь російських (радянських) військових діячів, героїв війн, політиків чи подій, життя яких не пов’язане з Полтавщиною тощо – 18;
- названі у Полтавській громаді на честь російських (радянських) військових діячів, героїв війн, політиків чи подій – 18;
- названі на честь діячів російської (радянської) культури, освіти і науки у Полтаві – 55;
- названі на честь діячів російської (радянської) культури, освіти і науки у Полтавській громаді – 4;
- відсутні на картах Полтавської громади й підлягають анулюванню – 7;
- відсутні на місцевості і картах, але мають реєстрацію домоволодінь з адресною прив’язкою – 5;
- є на місцевості і топографічних планах, але мають реєстрацію декількох домоволодінь з адресною прив’язкою – 5;
- потребують перейменування як названі на честь невідомих персоналій або пропагують комуністичну ідеологію чи радянські міфи у Полтаві – 26;
- названі у Полтавській громаді на честь осіб, інформацію про яких потрібно уточнити – 5.
Перелік, що його підготувала робоча група, є тільки пропозиціями, але під час його підготовки користувалися законодавством. Тому запропоновані ініціативи не суперечать закону.
Кандидатка наук та членкиня громадської організації «Збережемо Полтаву» Оксана Бєлявська розповіла, що серед пропозицій немає таких, що є суперечливими:
«Закликаю робочу групу дотримуватися законодавства і уникати незаконних проявів, ось як перейменування вулиці на вул. Героїв Маріуполя. Я закликаю не йти за не дуже стриманими містянами, які криком й не слухаючи аргументів це роблять. Треба зважено і по закону усе це зробити».
Також у Полтаві нині чимало вулиць з нейтральними назвами (Абрикосова, Виноградна тощо). Їх пропонують зарезервувати, щоб після перемоги України у нинішній війні використати для прославлення подвигу ЗСУ.
Щодо перейменування російської та імперської культури топонімів, робоча група зробила кілька пропозицій, але не наголошувала на пошуку нових назв:
«Ми виділили багато діячів культури, науки, військових, які не мають стосунку до України, прославляють російську або радянську культуру. І переживши певний культурний шок від того, що Пушкіна треба прибирати, ми все ж дійшли висновку, що усі ці вулиці підлягають перейменуванню й посідають місця українців. Треба поширювати імена, що належать до української культури. Ми пропонуємо перейменувати вулиці на старі назви, не імперські, а доімперської Полтави. Особливо у центрі міста, щоб зафіксувати нашу козацьку історію, яка сьогодні фактично стерта з міського простору і матеріальних ознак не маємо. Усе затерте радянському та імперською культурою».
Матеріали робочої групи та їхня структуризація – це дотримання кількох законів України. Першим блоком йдуть топоніми, перейменування яких має зобов’язуючий характер для використання української мови як державної. Другий – закон про декомунізацію з 2016 року, адже нині залишаються назви у громаді, які зобов’язані змінити.
Регіональний представник Інституту національної пам’яті Олег Пустовгар говорить, що один з принципів перейменування назв сьогодні – зафіксувати історичні назви:
«Я переїхав до Полтави у 1993 році. Вулицю і зупинку Ленінградську перейменували у 1992 році. Зараз уже виросло покоління, яке не знає цієї назви, усі звиклки до Сінної. Вона, одна з перших перейменувань, найбільше приживалася. Молодь уже знає Сінну, історичну назву. Можливо, вона так і прижилася, бо так називалася завжди».
Коли під час обговорень виникатимуть питання у населення, важливо розуміти, що перейменування, увічнення пам’яті та історичні знання – це різні речі, а отже історія про «ви стираєте пам’ять» не спрацює. Хтось скаже, що «хочуть викинути пушкіна-ватутіна», але це не означає, що перейменування вулиці у Полтаві має змусити конкретну людину забути про Олександра Пушкіна.
Олег Пустовгар каже, знання про багатьох людей є важливими, але переосмислення ще важливіше, бо саме ці діячі століттями викорінювали справді український талановитих людей з історії. Якщо коротко, то вони посідають місця українців. Отже, представник робочої групи Пустовгар формулює основну проблема, яку мають вирішити завдяки дерусифікації – топоніміка Полтави поки нічим відрізняється від рязані чи волнограда.
Наступне засідання робочої групи з питань присвоєння назв і дат у Полтавській громаді відбудуться за участі очільників старостинських округів у Полтаві.
Під час громадських обговорень та консультацій краєзнавці, історики, представники влади, архітектори та науковці очікуватимуть на пропозиції жителів Полтави і прилеглих сіл. Краєзнавець Борис Тристанов пропонує після процедури перейменування та затвердження нових назв встановити на перших будинках на вулицях інформаційні таблички:
«Безсумнівно відбувається так, що імена людей забуваються, навіть попри те, що це може бути людина, про яку треба довго пам’ятати. Нам здалося, що врешті-решт у Полтаві має стати практикою встановлення інформаційних дошок хоча б на першому будинку. Такий досвід в Україні є, наприклад в Івано-Франківську. Біографія і QR-код».
Голова групи й перший заступник міського голови Валерій Пархоменко пообіцяв, що рішенням міської ради цю ініціативу у Полтаві впровадять. Зі свого боку кандидат географічних наук Леонід Булава повідомив, що вони підготують інформаційні довідки про діячів та події, на честь яких назвуть вулиці і провулки, для сайту міської ради.
До громадської експертної групи, що працювала над аналітичними матеріалами увійшли:
- Людмила Бабенко
- Оксана Бєлявська
- Леонід Булава
- Олена Вахницька
- Ніна Кирпотіна
- Олег Пустовгар
- Тарас Пустовіт
- Ганна Радько
- Олександр Супруненко
- Борис Тристанов
Наступне засідання планується 19 липня.
Фото Катерини Пєшикової