Документи на пам’ятники Полтавській битві не прийняли: консультативна рада знайшла проблеми
Фото ЗМІСТу
Торік для пам’яток заповідника «Поле Полтавської битви» виготовили облікову документацію. Її передали для аналізу до консультативної ради при обласній військовій адміністрації, однак до неї були зауваження.
Влада звернулася до питання обліку культурної спадщини в контексті дерусифікації публічного простору Полтави й потреби його очищення від російських імперських маркерів.
Виготовленням облікової документації на пам'ятники Полтавської битви займався Український державний інститут культурної спадщини. Вартість розробки – 475 тис. грн.
Наприкінці грудня Консультативна рада з питань охорони культурної спадщини розглянула облікову документацію на пам’ятки Поля Полтавської битви й надала зауваження. Про це ЗМІСТу повідомили в пресслужбі Полтавської обласної військової адміністрації 18 січня. Розробник документації має усунути недоліки й знову подати її на розгляд ради.
Очільниця міського Департаменту культури Олена Ромас під час презентації бюджету Полтавської громади на 2024 рік наприкінці грудня розповіла, що фахівці працювали над обстеженням пам’ятника на місці відпочинку Петра І. Зокрема вивчали можливості для його перенесення й мали надати експертну оцінку щодо цього.
До бюджету Полтавської громади не закладали гроші на додаткові обстеження пам’яток після визначення їхнього статусу. Однак Олена Ромас сказала, що в разі потреби Департамент звертатиметься до депутатів з проханням виділити кошти.
Після того, як Консультативна рада затвердить документацію на пам’ятки заповідника «Поле Полтавської битви», їх направлять до Міністерства культури.
У розробленій обліковій документації йдеться про наступний комплекс пам’яток поля Полтавської битви, частину яких потрібно демонтувати:
- історичне Поле Полтавської битви;
- монумент Петру І 1915 року;
- братська могила воїнів московської армії (братська могила російських воїнів) 1709 року;
- місце розташування командного пункту Петра І 1709 року, пам’ятний знак 1973 року;
- місце розташування другого укріпленого табору московської армії 1709 року;
- пам’ятник шведам від росіян 1909 року;
- місця розташування десяти редутів московської армії;
- пам’ятник на місці відпочинку Петра І після Полтавської битви 1849 року;
- пам’ятник захисникам фортеці Полтава та коменданту Келіну 1909 року;
- пам’ятник шведам від співвітчизників 1909 року;
- місце переправи московських військ через Ворсклу 1709 року (обеліск 1959 року);
- місце масового поховання загиблих воїнів шведської армії 1709 року;
- Сампсоніївська церква 1856 року;
- місце розташування козацького табору перед Полтавською битвою (з кінця березня по 21 червня 1709 року).
У вересні торік експертна рада Мінкультури рекомендувала демонтувати у Полтаві Монумент слави, пам’ятник на місці відпочинку Петра І та пам’ятник славним захисникам Полтави й коменданту фортеці Олексію Келіну. За висновком міністерства, встановлені за часів російської імперії та збережені в часи СРСР пам’ятники росія використовує для власних пропагандистських наративів, які просувають ідеологію «русского міра».
Полтавські науковці взялися їх захищати й написали петицію до влади з вимогою пам’ятки зберегти (потім невідомі погрожували їм). Інша плеяда полтавської інтелігенції вирішила підписи не ставити.
Головне з першої дискусії у Полтаві про імперські пам’ятки та деколонізацію ЗМІСТ розповідав тут.
Полтавська битва стала однією з найвизначніших подій в історії міста, яку разом з тим використали як зброю російської пропаганди. «Полтава – город русской военной славы» – цей міф кілька століть просуває Кремль, проте мало хто знає справжню історію Полтавської битви та її роль у 20-річній Великій Північній війні. Як переосмислити Полтавську битву, читайте тут.