Доторкнутися до історії: у педагогічному університеті тривають публічні лекції
Близько сотні містян прийшли вчора до наукової бібліотеки Полтавського педагогічного університету на чергову лекцію з циклу «Науковці про історію та сучасність доступною мовою» від Полтавського історичного товариства. Присутні мали змогу не лише послухати розповідь про минуле рідного міста, а й доторкнутися до давніх пам’яток культури.
Третя лекція сезону 2017/2018 носила назву «Полтава в IX-XI ст.: сіверянський слід» і була присвячена раннім етапам заселення території міста. Археолог Юрій Пуголовок розповів про науковців, котрі досліджували історію Полтави, та про найвизначніші розкопки.
За словами Юрія Пуголовка, він не випадково обрав для лекції період з IX по XI століття:
«У нас довгий час вважали, що Полтава належала до пізнього етапу романської культури – це Х століття. Але розкопки, джерельна база не стоїть на місці, археологія теж не стоїть на місці. У 2012 році трапилося житло з досить цікавою керамікою, яка характерна для більш раннього часу. Це так звана кераміка волинцівського типу і її поява губиться наприкінці VІІ – початку VІІІ століття і доживає до рубежу VІІІ-ІХ століття».
Присутні мали змогу не лише послухати про глиняні вироби того часу, а й потримати в руках їхні залишки.
Також Юрій Пуголовок розповів, який вигляд мали житлові споруди та укріплення, як вони видозмінювалися з часом, з яких яких елементів складалися господи. А ще показав кілька реконструкцій жител, створених на підставі етнографічних паралелей та аналогій. Адже знайти цілісні укріплення сіверянського часу науковцям, на жаль, не вдалося: територія міста зазнала значних перепланувань у давньоруський та козацький час.
Однак були на території міста й унікальні знахідки. Наприклад, під час розкопок на Івановій горі у 2013 році археологи натрапили на залишки дерев’яного житла. У зв’язку з особливістю клімату, на Лівобережній Україні дерев’яні конструкції майже не збереглися і такі пам'ятки науковці вважають надзвичайно цінними.
На думку Юрія Пуголовка, ця знахідка важлива ще й тим, що свідчить про рівень розвитку слов’ян на території Полтави:
«Це підтверджує нашу гіпотезу, що житла не були якимось землянками убогими або незрозумілими мазанками. А було тут розвинене дерев’яне будівництво, яке не поступалося іншим центрам південної Русі».
Проте, за словами археолога, залишки житла доби сіверян не вдалося законсервувати, оскільки представники музею не захотіли за це братися, і знахідка досі зберігається в землі під рестораном «Лілея».