«Система освіти, де всі класи в одній школі – радянська». Як працюватиме профільна освіта на Полтавщині

Ілюстративне фото
Ілюстративне фото

Джерело – НУШ

На Полтавщині офіційно стартує підготовка до впровадження профільної середньої освіти. Три ліцеї області готуються до пілотного проєкту. Розповідаємо про головні критерії та долю шкіл, які не потраплять у профільну мережу.

Під час брифінгу заступниця міністра освіти і науки України Надія Кузьмичова пояснила суть реформи та як профільна освіта працюватиме на Полтавщині.

Надія Кузьмичова

З 1 вересня 2026 року на Полтавщині стартує пілотування реформи. У регіоні обрали три заклади, які підпадають під вимоги, та де діти навчатимуться за новою системою:

  • Ліцей №17 «Інтелект» у Полтаві;
  • ліцей у Гадяцькій громаді;
  • ліцей у Лубенській громаді.

Учні цих закладів почнуть вчитися за новими стандартами на рік раніше за інших. Для цього вчителі вже проходять підвищення кваліфікації, а заклади отримують кошти на сучасні лабораторії та переобладнання просторів.

Чи всі школи стануть ліцеями?

Більшість шкіл будуть трансформовані у гімназії, де навчатимуть дітей до 9 класу. Далі  продовжити навчання дитина може у профільному ліцеї або у закладі фахової передвищої освіти.  

«Якщо заклад має стати гімназією, батькам пропонуютьі варіанти тих закладів, в яких буде здійснюватись навчання з 10 по 12 клас. Коли пропонуються такі заклади, однозначно враховується логістика. Це або дохід дитини до закладу освіти або сполучення громадським транспортом і скільки воно займає часу».

Ліцеї, які підпадають під вимоги стануть окремими закладами, де учні зможуть обирати напрям навчання. Реформа передбачає чіткий поділ на рівні:

  • Початкова школа (1–4 класи);
  • Гімназія (5–9 класи – базова освіта);
  • Ліцей (10–12 класи – профільна освіта).

«Система освіти, де з 1 до 11 класів, всі класи є в одній школі, це радянська система. Після 9-го класу не є вже даністю, щоб дитина обов’язково йшла в 10-й клас. Вона має можливість обрати професійне спрямування. Це ті самі професійні коледжі, куди вступають діти після 9-ти класів», – каже Надія Кузьмичова.

Критерії створення ліцею: що вимагає закон?

Громади мають формувати мережу, виходячи не лише зі зручності, а й зі спроможності закладу дати якісну освіту. Основні критерії:

  • ліцей має бути відокремленим від початкової школи;
  • мінімум у закладі мають бути наповнені два класи на паралелі та можливість запропонувати щонайменше три профілі навчання;
  • наявність вчителів, здатних викладати поглиблені курси (наприклад, медичну хімію чи прикладну фізику), та відповідної кількості аудиторій і лабораторій.

Громади мають враховувати, що кількість дітей у початкових класах зараз на 39% менша, ніж у дев’ятих, тому створювати ліцей на мінімальній заповнюваності ризиковано, оскільки він може спорожніти за кілька років.

«З 9-го 40% учнів йдуть зараз в професійні коледжі і у нас залишається контингент, який цікавиться траєкторію вступу до університету і академічного ліцею. Це демографія, яку ми маємо враховувати, розуміючи, де у нас є потенціал для створення ліцеїв».

Нинішній 9-й клас – останній, що навчається за старим стандартом. Наступні класи (нинішні восьмикласники) – це вже діти Нової української школи. Для них автоматичного переведення з 9 до 10 класу не буде. Натомість зʼявиться вступ до старшої профільної школи, що відбуватиметься на конкурсній основі, незалежно від того, де дитина навчалася раніше.