Двоє 20-річних азовців повернулися до Полтави на щиті

Фото Школи хоробрості імені Дмитра Пругла
Юні воїни схилили голову 31 березня цього року під час виконання бойового завдання на Харківщині.
Про те, що Владислав Трященко та Євгеній Бережний загинули, 10 квітня повідомили у Полтавській міській раді.



Владислав Трященко народився 17 жовтня 2005 у Полтаві, де і провів усе життя. Закінчив школу №9, після чого навчався у Полтавському фаховому кооперативному коледжі за спеціальністю «Харчові технології». «Хоббіт» брав активну участь у відновленні Школи хоробрості, працював фізичним інструктором. У вересні 2024 року підписав контракт зі Збройними силами та став на захист країни, де проходив службу на посаді майстра екіпажу ударних безпілотних авіаційних комплексів. Під час виконання бойового завдання 31 березня боєць загинув на Харківщині. Йому навіки залишилося 20 років.
Євгеній Бережний народився 19 січня 2006 року на Полтавщині, а згодом проживав у Полтаві. Він закінчив Полтавський мистецький ліцей імені Софії Русової, після чого здобув професію у центрі професійно-технічної освіти №17 за спеціальністю «Машиніст». «Сова» з перших днів війни долучився до добровольчого підрозділу, спершу виконуючи завдання з забезпечення та навчаючись військовій справі. Після відновлення школи став молодшим інструктором з загальновійськових дисциплін та топографії. У грудні 2025 року його призвали на військову службу за контрактом, він служив у званні солдата у лавах військової частини Національної гвардії на посаді майстра екіпажу ударних безпілотних авіаційних комплексів. 14 січня 2026 року одружився. Хлопець схилив голову під час виконання бойового завдання 31 березня на Харківщині.


Вічна пам’ять захисникам!
Згадаймо імена полеглих захисників
Владислав Пустовий народився 18 серпня 2002 року на Полтавщині в селі Устимівка. Зв’язок з Владиславом обірвався, 5 листопада 2024 року під час штурмових дій по СП «МАРС» на околицях населеного пункту Вишневе Покровського району Донецької області. З того моменту його вважали вважається зниклим, нещодавно експертиза ДНК підтвердила, що воїн поліг у бою з окупантами.
Ростислав Колінько народився 12 жовтня 1989 року в Горішніх Плавнях. У 2014-2015 роках захищав Батьківщину на Сході України. З першого дня повномасштабного вторгнення боєць знову став на захист Батьківщини. 2 квітня 2026 року, гідно виконавши військовий обов’язок, старший солдат Збройних Сил України загинув у районі населеного пункту Рай-Олександрівки Донецької області. Воїна нагородили відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «Золотий хрест».
Володимир Іващенко народився 15 жовтня 1990 року. З початком повномасштабної війни Володимир Іващенко вирішив приєднатися до лав захисників. Солдат служив на посаді кулеметника стрілецького батальйону. У грудні 2024 року воїн припинив виходити на зв’язок. Лише нещодавно за ДНК-експертизою стало відомо, що життя воїна обірвалося 15 грудня 2024 року під час виконання бойового завдання на фронті.
Артур Хорунжий народився 9 жовтня 1983 року. Повномасштабна війна, важкі обстріли Харкова змусили родину переїхати у Лубни, де він влаштувався працювати. До лав Збройних Сил України став, коли виникла потреба захищати України. У війську служив оператором безпілотних літальних апаратів десантно-штурмового батальйону. 27 березня під час виконання бойового завдання на Донеччині воїн загинув.