Людмила Бойченко: команда Матковського мене привела, ця команда мене і «злила»
У п’ятницю, 16 серпня, Юрія Матвієнка знову обрали новим начальником міського управління освіти.
Його головна конкурентка, Людмила Бойченко, яку в липні звільнили з посади заступника мера з гуманітарних питань, після програшу в конкурсі на посаду вирішила розповісти, що відбувається в освітній галузі та як команда Андрія Матковського, яка привела її на посаду, вирішила позбутися від неї.
У Полтаві освітня галузь тісно переплітається з політикою. Давно стало звичним явищем, коли посадовці використовують робочі візити в школи та дитячі садочки для піару та підвищення рейтингу. Під час виборів освітян використовують як адмінресурс для забезпечення перемоги кандидата, переважно провладного.
Освітня галузь – одна з найтаємніших сфер міста. Про її проблеми не прийнято говорити – їх переважно замовчують. Вчителі бояться штучно створених нестерпних умов праці. Директори шкіл побоюються за крісла. Управління освіти є інструментом у руках політиків, тому співробітники мовчки виконують вказівки влади.
Однак трапляються випадки, коли «привідкривають занавіс». Навіть якщо вже пізно це робити.
Як стала заступницею міського голови з гуманітарних питань
За словами Бойченко, коли вона стала директоркою 12-ї школи, то зрозуміла, що без підтримки управління освіти не зможе повноцінно працювати. Вона звернулися до тодішньої очільниці управління Лесі Марталішвілі, проте, переконує Бойченко, почула від посадовиці наступні слова:
«Це освіта. Звикайте. Сидіть і мовчіть».
У вересні 2018 року в Полтаві змінилася влада. Команда Андрія Матковського запропонувала Бойченко посаду заступника міського голови з гуманітарних питань. Вона згадує, що їй обіцяли «займатися улюбленою справою, змінювати освіту». Бойченко погодилася. Однак згодом зрозуміла, що не має можливості самостійно приймати рішення.
«Мені говорили, що я повинна робити. І перші мої ілюзії, що я зможу щось змінити, розбилися».
Як познайомилися з Юрієм Матвієнком
Коли Людмила Бойченко почала працювати заступником міського голови, вона мала запропонувати кандидатуру начальника управління освіти. Звернулася за порадою до завідувачки методичного кабінету управління освіти Елеонори Бакунович. Вона їй порадила Юрія Матвієнка – молодого та перспективного працівника, але без досвіду роботи в школі.
«Під час співбесіди Матвієнко мене переконував, що ми змінимо освіту. Тому команда і прийняла рішення, що Матвієнко буде начальником управління. Але коли ми почали працювати, то я зрозуміла, що людина не знає школу, не говорячи про дитячі садочки. І всі мої розпорядження, які я йому давала, були безрезультативними».
Людмила Бойченко не виключає, що новообраного головного освітянина підтримують директори шкіл. Однак пояснює підтримку тим, що Матвієнко ні в кого не вимагав виконання посадових обов’язків.
Роль Андрія Матковського у звільненні Бойченко
«Я не можу стверджувати однозначно, але те, що петиція була поштовхом для мого звільнення, вже обговорили у засобах масової інформації. Я з цим погоджуюсь. Але викладене в петиції про мене – неправда. Те, що під нею підписалися Олександр Глазов (депутат міської ради, член команди Матковського – тут і далі прим. автора), Юрій Матвієнко і всі представники старої освіти – про щось говорить», – продовжує Бойченко.
Вона зазначила, що з підписантів знає тільки 72 прізвища, а інші, переконана експосадовиця, «масовка». Бойченко говорить, що зверталася до співробітників міської ради, які займаються інформаційними технологіями. Вони їй розказали, що мінімум 27 підписів зробили з однієї айпі-адреси.
Відносини з Олександром Глазовим Бойченко характеризує популярним висловом із твору «Тарас Бульба»: «Я тебе породив, я тебе і вб’ю».
«Він привів мене на посаду. І потім зробив багато, щоб мене зняли. Мені люди розповідали, що їх змушували підписувати петицію проти мене. Викликали по одному і давали таке доручення. Колись мені команда казала, що я їм потрібна. А потім, входить, я стала зайвою».
Хто приймав рішення по роботі освітньої галузі
Бойченко запевняє, що рішення приймала команда, яка взяла на себе відповідальність за освітню галузь. У цьому випадку – фракція «Блок Петра Порошенка», команда Андрія Матковського.
«Вони зрозуміли, що я їм не цікава. Бо звикла працювати чесно. Пан Матковський мені колись сказав, “Людмило Анатоліївно, не можна бути такою чесною”».
Проблеми полтавської освіти
Школи – комунальні, неприбуткові заклади, і вони можуть мати власну бухгалтерію. За її словами, дається 5 років, щоб освітній заклад перейшов на власний бухгалтерський облік. Це можливість для директорів розпоряджатися державними і міськими субвенціями. Бойченко розповіла, що до нової бухгалтерської системи були готові п'ять шкіл, однак ця реформа підтримки не зайшла:
«Команда на це не погодилась. Бо це ж треба працювати. Ті кошти, які виділили, пустили не на реконструкцію харчоблоку, наприклад, а на залатування асфальту. І коли я була проти і на цьому акцентувала – це нікому не подобалось».
Бойченко запевняє, що раніше управління освіти було «закрите». Хоч і зараз фактично таким залишається. У так званий «клуб директорів шкіл» нових людей пускали з осторогою.
«Коли я прийшла на посаду, до мене почали приходити директори. “Подружитися”. Клали на столи конверти. Мені це було не цікаво, я в цьому не хотіла брати участь. І є керівники, які можуть це підтвердити».
Хоч політична агітація в закладах освіти і заборонена, однак вона є. Бойченко говорить, що це називають «робочими візитами».
«Це нормально, коли приїжджає посадовець і дивиться, як виконуються роботи. Але ми ж розуміємо, що підсвідомо… просто поїхати і подивитися, що в школі відбуватися, це ж не просто так. Це додає електоральних симпатій».
Вона впевнена, що Матвієнку буде важко працювати.
Що далі
Людмила Бойченко сподівається, що новий президент із новою командою впроваджуватиме зміни. Але не впевнена, що там не буде «перефарбованих». Вона не виключає, що спробує свої силі в політиці, щоб вирішувати проблеми освіти.
«Я чітко усвідомлюю, що мене забруднили. Я прийшла на посаду заступника міського голови з бездоганною репутацією. За 9 місяців мене так облили брудом, що прийдеться багато чого зробити, щоб очиститися від цього.
Хочу звернутися до свої колег, заступників міського голови. Я ні з ким не конфліктувала, моє звільнення було політичним рішенням. Якщо ви бачили, що є вказівка на Матвієнка, скажіть просто – так треба. Для чого потрібно було це все?
Я без партій. Я прошу мене не асоціювати з командою Матковського. Я залишилася сама. Мене команда привела, мене команда злила. Я все чітко усвідомлю».
Нагадаємо, 19 червня стало відомо, що начальник управління освіти Юрій Матвієнко написав заяву на звільнення. Причини він не називав, однак, ймовірно, до такого рішення його підштовхнула ситуація із його другом, директором ДОТ «Супутник» Олексієм Бочаровим. Останній загинув 15 червня у ДТП на автодорозі Полтава-Суми. Автівка з'їхала в кювет і врізалась в дерево.
Згодом вдова загиблого звинуватила Людмилу Бойченко (тоді ще заступницю міського голови з гуманітарних питань) в неодноразовому тиску на чоловіка, що начебто й спричинило аварію.
Проте сама Людмила Бойченко неодноразово стверджувала, що не має до трагедії жодного відношення.
Людмилу Бойченко звільнили з посади 12 липня на сесії міської ради. За відповідне рішення проголосували 25 депутатів.
Обкладинка Марини Вісич
Фото Богдана Проскурова