«Мого тата вбили росіяни». За ДНК упізнали воїна «Січня» з Полтавщини
Фото з особистого архіву воїна
Майже рік доля воїна з Полтавщини лишалася невідомою, аж поки не надійшло сповіщення про його загибель 2 лютого 2024 року.
Володимир Снітчук з позивним «Січень» поліг у бою на Донеччині, повідомила його донька Дарія Травчинська 18 січня.
Майже рік тривали пошуки захисника, який долучився до війська у найскладніші для держави дні. Володимир Снітчук народився 28 січня 1972 року на Рівненщині, проте усе життя провів на Полтавщині:
«Ось і закінчилась історія найщасливішої донечки у світі. Мого тата вбили росіяни. Вбили за те, що він любить свою країну, що він безмежно любить свою родину, за те, що він став боротися за щастя своїх людей», – пише донька героя.
Донька «Січня» пише, що її батькові судилося пройти бої на найтяжчих напрямках й десятки разів рятуватися від смерті. Володимир Снітчук став на захист держави у перші дні повномасштабного вторгнення, воював у окремому штурмовому загоні «ОДІН», брав участь у боях в Серебрянському лісі та Авдіївці. За відважність на полі бою відзначений орденом «Золотий хрест» від Головнокомандувача Збройних Сил України, генерал-полковника Олександра Сирського
Після останнього завдання у лютому 2024 року доля воїна була невідомою. Тільки у 2025 році за ДНК упізнали полеглого героя:
«За цей рік помирала кожен свій день в очікуванні, в молитвах, в пошуках. Зараз це вмістилось в трьох словах. А в реальності це літри пролитих сліз, гори паперів, десятки кабінетів, це десятки, можливо сотні випитих ліків. … Рік переглядів всіх каналів з пошуку військовополонених, загиблих. Це щоденний перегляд смертей. Якщо ще хтось вважає, що його русофобія недостатня. Можете хоча б день посидіти в таких групах. І почитати історії людей, які втратили найцінніше», – пише Дарія.
21 січня Полтава прощатиметься з героєм, повідомили у Михайлівській громаді. У вічність воїна проведуть у Кустолово-Суходілці.
Світла памʼять герою!
Згадаймо імена захисників з Полтавщини
Віталій Онопрієнко поліг у бою на Курщині. Працював слюсарем-монтажником на заводі UTEM в Обухові, потім – на «Новій пошті».
На захист України від російських окупантів оборонець став 13 липня 2024 року. Прощання із загиблим військовослужбовцем відбудеться 18 січня у селі Теплівка Пирятинської громади.
29-річний Микола Потрясаєв загинув улітку 2024 року на Запоріжжі. Солдата понад пів року вважали безвісти зниклим. Захисник востаннє повертається до рідної громади на щиті.
Єдиний син у матері й талановитий лікар загинув під час оборони України. Микола Завалій загинув у бою 6 січня поблизу Старої Сорочини Суджанського району Курської області. Прощання з героєм відбулося 16 січня у Свято-Успенському соборі в Полтаві.
Данило Сушко віддав життя в бою за Україну. З початком повномасштабного вторгнення боронив Україну в лавах Нацгвардії. З воїном прощатимуться в Кременчуці.
Востаннє до рідної громади повернувся молодший сержант Дмитро Бонь, який поліг у бою в перший день 2025 року. Бійця поховали з почестями в Горішніх Плавнях на кладовищі на території військового меморіалу «Їхні імена будуть жити вічно».
