На Полтавщині двох воїнів проведуть в останню путь
Колаж ЗМІСТу
Чорна звістка надійшла до родин Новогалещинської ти Диканської громади. У бою склали голови два захисники – Валерій Скоромоха та Микола Славко.
Про те, що Валерій Скоромоха повернувся на щиті, повідомили 2 жовтня у Новогалещинській громаді. Під час військової служби захисник 25 вересня відійшов у вічність. Попрощаються з героєм 6 жовтня. Орієнтовно о 13:00 траурний кортеж прибуде до Нової Галещини.
Мешканців громади просять долучитися до створення "живого коридору" для гідної зустрічі воїна по вулиці Соборній. Поховають захисника на кладовищі у районі Геології.
Захисник Микола Славко
У Диканській громаді 4 жовтня оголосили Днем жалоби. На щиті повертається воїн Миколи Славко. Захисник загинув 24 вересня внаслідок ворожого ракетного удару. Йому навіки 38.
Про те, що Микола Славко востаннє повертається до Полтавщини повідомили 2 жовтня у Диканській громаді. Попрощаються із загиблим воїном 4 жовтня о 10:00 біля Свято-Успенського собору у місті Полтава.
Орієнтовно о 11:30 скорботний кортеж прибуде до селища Диканька, де прямуватиме вулицями Незалежності та Івана Мазепи до виїзду в напрямку села Надія.
Близько 12:30 кортеж прибуде до села Надія, де попрямує до будинку Захисника по вулиці Миру, 37.
Вічна пам’ять героям!
Згадаємо імена полеглих захисників Полтавщини
Валерій Гончар у 2017–2019 роках захищав Україну в зоні АТО. Повернувшись, ділився досвідом із молоддю, викладаючи «Захист України» у ПТУ №44. З початком повномасштабного вторгнення Валерій Гончар знову став до строю. Він був заступником командира батальйону територіальної оборони з артилерії. Пройшов крізь Бахмут, Соледар, Авдіївку та інші гарячі точки. Його життя обірвалося 8 вересня під час служби на Сумщині.
Владислав Нонік 10 вересня прийняв останній бій на фронті. Воїн народився 6 березня 2000 року в Тарасенковому Оржицького району. Почав навчання у школі рідного села, але сім’я переїхала в Олександрівку Лубенського району, тож закінчив 11 класів Михнівської загальноосвітньої школи. З повномасштабною війною став на захист України.
Юрій Богдановський захоплювався веслуванням на човнах «Дракон», був кандидатом у майстри спорту України. У 1997–1998 роках проходив строкову службу в Збройних силах України. 16 березня 2022 року його мобілізували до лав захисників України. 3 вересня 2024 року під час виконання бойового завдання біля населеного пункту Липці на Харківщині Юрій Богдановський загинув.
Станіслав Новоселецький народився 14 березня 1974 року. У лавах української армії служив на посаді водія механізованого взводу 116-ї окремої механізованої бригади. Мав звання солдата. За службу Станіслав Новоселецький нагороджений медаллю «Ветеран війни» та відзнакою Президента України «За оборону України». Воїн загинув у бою на Харківському напрямку 9 вересня 2025 року.