На Полтавщині попрощалися з трьома військовими, що загинули на фронті

На фронті загинув Богдан Яківець, після більше року очікування додому повернули тіло Андрія Гончара. Також після затяжної хвороби внаслідок загострення хвороби пішов з життя Олексій Лопатін. Про загибель військових повідомили на сторінках Глобинської, Котелевської та Кременчуцької громад.

Андрій Гончар загинув 7 вересня 2024 року, під час виконання бойового завдання на Донеччині в районі села Галицинівка. Протягом року його вважали зниклим безвісти. ДНК-експертиза підтвердила загибель Героя.

Військовий народився 13 грудня 1986 року в місті Остер Чернігівської області, де навчався у місцевої школи №1. Після школи працював у рідному лісництві на пилорамі, допомагаючи родині.

У 2006 році Андрія призвали до лав Української армії. Служив у військах охорони командування Сухопутних військ, а після повернення до цивільного життя у 2008 році знову працював у лісовому господарстві.

У 2013 році разом із мамою переїхав до Глобиного. місцеві згадують його, як  спокійну, доброзичливу та скромну людину.

25 травня 2024 року боєць приєднався до лав Збройних Сил України, де служив на посаді стрільця-снайпера єгерського відділення  військової частини А***.

28 жовтня з військовим Андрієм Гончаром попращалися.

В Котельві попрощалися із 45-річним військовим Олексієм Лопатіним. 20 жовтня цього року він пішов через загострення хвороби набутої під час проходження військової служби. 

Народився Олексій у місті Грозний Чечено-Інгушської Автономної Республіки, де й проживав з батьками до 1992 року. Внаслідок складної політичної та економічної  ситуація родина військового покинула країну і оселилися у Котельві на Полтавщині. Там боєць закінчив гімназію №1 та здобув будівельну професію у ПТУ-54. 

Довгий час майбутній військовий працював у сфері будівництва та на вентиляторному заводі у Броварах та Черкасах.

З 2023 році він приєднався до Збройних сил України на посаду санітара 1 мотопіхотного відділення 58-ї окремої мотопіхотної бригади. Під час виконання  бойового завдання на Покровському напрямку Олексій отримав складне захворювання і як результат – інвалідність.

Після демобілізації поступово почав повертатися до цивільного життя та облаштовувати свій дім, але хвороба  внесла корективи. 

У військового залишилися батьки та брат. Поховали Захисника на Святицькому кладовищі у Котельві поряд із рідними, під Гімн України та постріли військового салюту. 

27 жовтня у Кременчуці попрощався із 38-річним солдатом Богданом Яківцем.  Загинув військовий 2 жовтня цього року на Донеччині, виконуючи бойове завдання по захисту України.

У воїна залишились мати, батько, дружина й донька. Панахиду за загиблим бійцем відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали воїна на Свіштовському кладовищі поруч з іншими військовослужбовцями, які загинули в російсько-українській війні.

Вічна пам’ять захисникам!

За ДНК-експертизою вдалося впізнати воїна з Полтавщини. Понад рік родина полеглого воїна не мала жодної звістки від нього. Нещодавно їм надійшло повідомлення, що тіло Артема Кирія вдалося упізнати за ДНК.

Солдат Олексій Цуранов народився 23 листопада 1981 року, проживав у селищі Новгородське Донецької області. Воїн проходив службу на посаді стрільця-помічника гранатометника. Захисник поліг 25 листопада 2024 року на Донеччині.

Молодший сержант Даніїл Бебія народився 6 грудня 1999 року, проживав у Харкові. Захисник проходив службу на посаді старшого оператора. Воїн загинув 19 жовтня 2025 року на Харківщині.

Солдат Віталій Волощенко народився 3 листопада 1983 року, проживав у селі Батьки Опішнянської громади. Захисник поліг 16 жовтня 2025 року на Донеччині.

На щиті до рідної громади повертається Тарас Яловега. Рідні, близькі та знайомі проведуть воїна в останню путь.