На Полтавщині провели у вічність батька двох дітей, який поліг у фронтовому бою

Юрій Гребельник повернувся на щиті до рідної громади
Юрій Гребельник повернувся на щиті до рідної громади

Фото: Гребінківська громада

Юрій Гребельник виховував двох дітей, але через війну пішов захищати Україну на фронті. Загинув у бою з окупантами.

Прощання з полеглим військовослужбовцем відбулося 1 листопада у Сліпорід – Іванівці. Віддати останню земну шану Юрію Гребельнику прийшли рідні, односельці та його бойовий побратим. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Гребінської громади. 

Історія Юрія Гребельника

Захисник народився 10 квітня 1983 року в Сліпорід – Іванівці. Там майбутній воїн закінчив місцеву школу, а згодом навчався у Березоворудському фаховому коледжі Полтавського державного аграрного університету. 

Юрій Гребельник

Чоловік створив сім’ю у 2008 році, а пізніше виховував сина і доньку. Юрій Гребельник працював слюсарем-ремонтником на підприємстві. 

Воїн став на захист України 13 січня 2024 року. Життя обірвалося Юрія Гребельника обірвалося на полі бою 27 жовтня 2024 року.

«Його біографія коротка, але за цими реченнями – велике життя, з планами й сподіваннями, вірою у краще мирне майбутнє, яке забрала ця жорстока війна», – пишуть земляки. 

Прощання з Юрієм Гребельником. Фото: Гребінківська громада.
Прощання з Юрієм Гребельником. Фото: Гребінківська громада.

Вічна пам’ять захисникові!

Згадаймо імена полеглих на фронті земляків

Димитрій Боєв загинув під час виконання бойового завдання. Трагедія сталася 27 жовтня. Димитрій Боєв мав позивний «Гера» і сміливо виконував поставлені військовим командуванням задачі. Про прощання з воїном стане відомо згодом.

Полтавщина прощатиметься з 26-річним воїном, який поліг під Вовчанськом.  Юрій Васильєв загинув у бою з окупантами 17 жовтня 2024 року. Підрозділ захисника потрапив під вогонь ворога під Вовчанськом Харківської області.

Віталій Крамаренко за два роки служби побував не в одній гарячій точці фронту та найзапеклішою  стала битва за Авдіївку, де він отримав поранення. За свою мужність нагороджений нагрудним знаком «Золотий хрест» Головнокомандувача Збройних Сил України та почесною відзнакою «За оборону Авдіївки». Воював на Донеччині, неподалік Покровська, де й прийняв свій останній бій 25 жовтня.

Олександр Підорина вступив до лав Збройних сил України на посаді стрілець 15 серпня. Воїн загинув 10 жовтня виконуючи бойове завдання захисту в районі Діброви поблизу Кремінної на  Луганщині. У полеглого воїна лишилися мати, донька та брат.

Віктор Туцький повернувся на щиті з фронту. Свого героя навіки втратили мати й брати. Воїн жив у селі Бабайкове Лип’янського старостинського округу.