«Не бивши кума, не пивши пива»: у Полтаві продовжують проводити лекції на історичну тематику

Кандидат історичних наук, доцент кафедри історії України ПНПУ імені В. Г. Короленка Ігор Сердюк розповідає, що в Україні сформувався певний стереотипний образ кумів. Поняття «кумівство» сьогодні має яскраво виражений негативний контекст, воно істотно ширше за стосунки між кумами і, насамперед, асоціюється з набуттям вигоди від таких відносин.

Такі стереотипні уявлення сформувалися доволі давно. Уже в фольклорі початку ХVІІІ ст. зустрічаються прислів’я і приказки про пияцтво кумів, про стрибання кума з кумою в гречку. Одна попри цей іронічний образ існував ще й інший аспект: відповідальність хрещених батьків. При чому участь хрещених батьків у включенні новонародженого в християнський світ відходить на другий план. Наприклад, настанови для хрещених батьків обмежувалися вимогою знати основні молитви – Отче Наш, Вірую в єдиного бога отця і Богородице діво радуйся – та десять заповідей і навчити їх похресників.

На думку Ігоря Сердюка, кумівство в тогочасному суспільстві з усіма його іпостасями – це така собі форма соціальної комунікації, взаємодії й інтеграції. Це була чи не єдина можливість налагодити відносини з людьми, які можуть бути корисними. Адже зазвичай хрещеними батьками обирали високопоставлених осіб, які мали певний вплив. Звичайно, традиції у селян та козацької старшини дещо різнилися. Але у всіх верствах спостерігалося стирання грані між звичаєм та меркантильністю.

На думку історика, ця тема є цікавою та важливою, зокрема в контексті розуміння сучасного поняття «кумівства» у всіх ешелонах влади, про яке часто пишуть ЗМІ. Однак дослідження Ігоря Сердюка не обмежуються лише цим питанням – він займається вивченням історії родини та дитини у суспільстві Гетьманщини. У новому році науковець обіцяє розповісти полтавцям щось більш конкретне: чи то про матеріальний світ дитинства, чи то про дитячу працю. За розкладом наступних лекцій можна слідкувати на сторінці Полтавського історичного товариства у Фейсбуці.