Неподалік Покровська загинув воїн Олег Кулакевич з Полтавщини: остання дорога захисника
Фото: Мачухівська громада. Колаж ЗМІСТу
Олег Кулакевич з Мачухівської громади загинув за Україну в бою на Донеччині. Земляки віддали шану полеглому герою.
Прощання із захисником відбулося 26 вересня у Мачухах. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Мачухівської громади.
Олег Кулакевич – герой війни
Оборонець народився 7 вересня 1981 року у селі Рокитне на Рівненщині. У дитинстві майбутній воїн разом з батьками переїхав до Судіївки Мачухівської громади. Там він закінчив місцеву школу, згодом здобував освіту у Полтавському професійно-технічному училищі №17, далі проходив службу в армії. Чоловік працював у «Агенції місцевих доріг» та водієм маршрутки в Полтаві.
Олег Кулакевич захищав Україну від окупантів на фронті. Загинув 19 вересня під час виконання бойового завдання біля Крутого Яру Покровського району на Донеччині.
26 вересня воїна зустріли живим коридором у Мачухівській громаді. Свій останній спочинок воїн знайшов у Мачухах:
«Людина щирої душі, працьовитий, завзятий, компанійський, вірний і добросердечний товариш, приємний співрозмовник. Таким Олег залишиться у пам’яті тих, хто його знав і розділяв з ним земний шлях», – пишуть земляки.
Вічна пам’ять захисникові!
Згадаймо імена загиблих на фронті земляків
Володимир Сливенко народився 17 січня 1984 року, жив у Семенівці. Воїн загинув 16 вересня. Того дня воїн не повернувся з бойового завдання в районі Водяного Покровського району на Донеччині.
Віктор Власенко народився 14 червня 1968 році, мешкав у Гадячі. На фронті проходив службу на посаді старшого інспектора роти, мав звання майора.
Захисник загинув 20 вересня поблизу Торецька на Донеччині. Того дня він потрапив під ворожий обстріл з мінометів та скидів БпЛА під час облаштування бойових позицій.
Віталій Цілуйко народився в 1992 році у Гадячі. Воїн загинув 19 вересня під час виконання бойового завдання поблизу Гродівки Покровського району Донецької області.
Антон Дмитрук народився 20 червня 1995 року. Жив у селі Мар’ївка Новоселівської громади. Воїн на фронті служив у лавах Національної гвардії України. Загинув 13 серпня у зв'язку з бойовими діями в районі Стельмахівка на Луганщині.
Валентин Рудь народився 10 травня 1975 року в селі Руденківка. У мирному житті працював кухарем. Через війну Валентин Рудь двічі ставав на захист України. У 2015 році вперше долучився до війська, аби боронити східні кордони держави. Повернувшись із зони бойових дій, продовжив цивільне життя. З початком повномасштабної війни 25 лютого був мобілізований до лав армії.
Останнім днем життя Валентина Рудя стало 15 вересня. Тоді воїн виконував бойове завдання. У захисника залишилися дружина, двоє дітей і мати.
Руслан Кабак народився 18 червня 1975 року, мешкав у Полтаві. Проходив службу на посаді водія стрілецького відділення. Помер 19 вересня у лікарні Харкова від отриманих поранень при виконанні бойового завдання.