Нову літературну премію назвали на честь письменника з Полтавщини
Фото з відкритих джерел
Прийом заявок на участь у премії «Григір» триватиме з 16 березня по 1 вересня цього року. Лауреат премії отримає скульптуру, грошову винагороду в розмірі 4 тис доларів та можливість для промоції і перекладу своєї книжки за кордоном.
Про заснування нової щорічної літературної премії на честь Григора Тютюнника 16 березня повідомила голова культурної аґенції «Терени» Тетяна Терен.
Нова літературна премія «Григір» створена з метою відзначити найцікавіших авторів у жанрі короткої прози, підтримати видання збірок оповідань в Україні та сприяти їх перекладу й популяризації за кордоном. Для номінації обрали жанр короткої прози через те, що нині у країні виходить мала кількість книжок цього напрямку:
«Причина не лише в тому, що видавці вважають їх менш затребуваними – в Україні фактично немає літературних журналів, які через коротку прозу дають авторам можливість першої публікації і зростання у прозовому письмі. У підсумку – від авторів одразу чекають великих форм, а жанр, що найточніше фіксує живий досвід, залишається в тіні», – пояснила Тетяна Терен.
Які умови участі у премії
Премія «Григір» визначає найкращу книгу року в жанрі короткої прози, зокрема звертаючи увагу на новаторські ідеї, самобутній стиль авторів та майстерність у жанрі. Цьогоріч до участі приймаються видання, що вийшли протягом 2025–2026 років. Взяти участь можуть:
- видавництва;
- літературні агенції;
- культурні та академічні інституції;
- медіа;
- творчі об’єднання;
- дипломатичні установи;
- члени Капітули.
Для участі потрібно заповнити електронну форму та надати електронну копію видання і два паперові примірники книжки. Прийом заявок триватиме з 16 березня до 1 вересня 2026 року, а список номінантів оголосять у вересні.
Крім цього, на здобуття премії не можуть бути номіновані антології та збірки прози, до складу яких входять твори більш ніж одного автора або авторки. Також номінована книжка має бути написана українською мовою та видана в Україні або за кордоном, книги виданні у Російській Федерації та Республіці Білорусь не прийматимуть.
До короткої прози організатори премії відносять оповідання та новели, які:
- містять елемент вигадки
- мають композиційну цілісність
- характеризуються невеликим обсягом
- обмежені колом персонажів
- зосереджені на одному конфлікті або події
Хто такі Капітула
Капітула – це незалежна колегія експертів, до якої входять письменники, критики та меценати. Саме вони визначають номінантів і лауреатів, а також затверджують переможців. Склад капітули регулярно мають оновлювати засновники премії, щоб забезпечити об’єктивність вибору. Цьогоріч до їх складу увійшли:
- Іван Андрусяк – поет, дитячий письменник, перекладач, редактор;
- Мирослава Барчук – журналістка, телеведуча, есеїстка, документалістка;
- Тамара Гундорова – професорка, літературознавиця, членкиня-кореспондентка НАН України;
- Ростислав Семків – літературознавець, видавець, автор книг про літературу;
- Тетяна Терен – голова культурної аґенції «Терени».
Як визначатимуть переможця
Лауреата премії обиратимуть у три етапи, таким чином із книжок, що надійшли на розгляд Капітули та відповідають технічним вимогам премії, формуватимуть довгий список претендентів, який оголосять у вересні. Після цього експерти проведуть голосування за короткий список, його оприлюднять не пізніше ніж за три тижні до церемонії нагородження.
У підсумку Капітула визначить лауреата, чиє ім’я оголосять під час церемонії 5 грудня у день народження Григора Тютюнника.
У межах премії «Григір» передбачена спеціальна відзнака від Радіо Культура – за художню майстерність і силу авторського голосу. Нагородою стане створення радіоверсії творів із відзначеної збірки, які прозвучать в ефірі Радіо Культура.
Хто такий Григір Тютюнник
Григір Тютюнник народився 5 грудня 1931 року на Полтавщині у селі Шилівка в родинні столяра під іменем Григорій. Атмосфера дитинства майбутнього літератора формувалася у майстерні батька та серед полів рідного краю. Проте у шестирічному віці 1937 року він залишився без батька, його заарештували органи НКВС.
Багатьох збиває з пантелику наявність в українському літературному колі двох письменників з Полтавщини з однаковим прізвищем, але відрізняючими іменнами – Григір та Григорій. Справа у тому, що у 1920 році у Михайла Тютюнника першим народився син, якого планували назвати Георгієм. Документи мав зареєструвати дідусь по матері, але дорогою до сільради він продовжив святкувати народження онука й забув точне ім’я. Згадав лише, що воно схоже на Гриця, тож у свідоцтві з’явився запис «Григорій», а влсне саму помилку виявили лише через 15 років, коли хлопець збирався продовжити навчання.
Після смерті старшого брата у 1961 році Григір часто згадував брата у щоденниках, називаючи його «мостом до справжньої прози». Того ж року по смерті брата вийшла друком перша його новела «В сумерках» російською мовою у журналі «Крестьянка».
Григір Тютюнник залишався непримиренним у житті й творчості, що постійно приводило його до конфлікту з радянською владою. Йому погрожували виключенням зі Спілки письменників, зняттям із роботи, змушували брати участь у партійних зібраннях, а КГБ відверто стежило за ним.
Попри це, у 1980 році йому присудили премію імені Лесі Українки за повісті «Климко» і «Вогник далеко у степу». Але офіційне визнання не змінило його внутрішнього стану. У ніч із 5 на 6 березня того ж року Григір Тютюнник наклав на себе руки, залишивши записку: «Домучуйте когось іншого, а моє, що в мене є, спаліть».
Більше про життєвий шлях прозаїка-шістдесятника читайте у матеріалі ЗМІСТу.