Обіцяв доньці повернутися з бойового завдання: ДНК підтвердила загибель воїна з Полтавщини
Колаж ЗМІСТу
З травня 2024 року Іван Русінчук вважався безвісти зниклим. Захисник загинув під час виконання бойового завдання поблизу Новоолександрівки на Донеччині.
Понад два роки захисник вважався безвісти зниклим під час виконання бойового завдання на Донеччині. Про те, що Іван Русінчук загинув на фронті, 15 серпня повідомили у Зіньківській громаді.
Життєвий та бойовий шлях воїна
Іван Русінчук народився 4 листопада 1964 року у селі Замшани Ратнівського району Волинської області в багатодітній родині. Здобув професію водія, згодом працював на будівництві. Доля пов'язала його з Зіньківською громадою під час ремонту об'єктів колгоспу імені Шевченка у Проценківському старостаті.
Тут він познайомився з майбутньою дружиною, з якою створив родину та залишився жити в селі Довжик. Разом із дружиною виховав двох дітей - сина Анатолія та доньку Юлію, дочекався онуків.
З перших днів повномасштабного вторгнення Іван Русінчук прагнув стати на захист України. Попри поважний вік та групу інвалідності, через які 58-річному чоловікові кілька разів відмовляли у військкоматі, він наполегливо йшов до своєї мети. Лише з третьої спроби, 19 лютого 2023 року, Іван Русінчук підписав контракт із Збройними Силами України.
Свій військовий шлях він розпочав на Полтавщині (у Полтаві та Нових Санжарах), де дбав про побут побратимів на посаді кухаря. Проте, у листопаді 2023 року боєць вирушив безпосередньо на лінію фронту, де мужньо виконував завдання як номер обслуги кулеметного відділення кулеметного взводу механізованого батальйону у складі 110-ї окремої механізованої бригади.
З 28 травня 2024 року воїн вважався безвісти зниклим під час виконання бойового завдання. Рідні та друзі до останнього сподівалися на диво і вірили, що захисник живий. Свій останній бій герой прийняв поблизу населеного пункту Новоолександрівка на Донеччині, захищаючи територіальну цілісність і незалежність Батьківщини.
Остання розмова Івана Русінчука з донькою Юлією відбулася 23 травня 2024 року перед його відправкою на чергове бойове завдання. Захисник пообіцяв повернутися, але вже 2 червня 2024 року родина отримала звістку про те, що воїн зник безвісти. Понад два роки близькі жили надією, проте 31 липня року загибель героя було підтверджено офіційно.
Наймолодший онук воїна з’явився на світ, так і не встигнувши обійняти свого героїчного дідуся. Усі, хто знав Івана Русінчука, згадують його як людину з великим і чуйним серцем – доброзичливого, щирого, компанійського та завжди готового прийти на допомогу.
17 серпня у Зіньківській громаді оголосили День жалоби. мешканців громади просять вийти на вулиці, долучитися до живого коридору та гідно, з почестями, провести воїна в останню земну путь.
Графік та маршрут руху траурного кортежу:
- 10:00 – виїзд траурного кортежу з вулиці Івана Петровського м.Зіньків.
- 10:15 (орієнтовно) – в’їзд у село Ступки.
- 10:30 – чин відспівування у селі Довжик (у будинку, де проживав захисник).
- 11:45 (орієнтовно) – в’їзд кортежу в місто Зіньків.
Траурний мітинг відбудеться у центрі міста Зіньків, біля Алеї Героїв, одразу після прибуття кортежу. Поховають воїна на центральному кладовищі міста Зіньків.
Світла пам’ять герою!