Полтава прощається з Героєм України та «азовцем» Віталієм Грицаєнком – великий фоторепортаж
6 листопада відбулася траурна церемонія прощання з полеглим у бою за Маріуполь заступником командира полку «Азов» Віталієм Грицаєнком.
Віддати шану загиблому Герою України прийшли побратими, рідні, небайдужі полтавці та військове командування.
Захисника поховали на Алеї Героїв на центральному міському кладовищі. Церемонію прощання можна побачити у світлинах фотокореспондентки ЗМІСТу Катерини Пєшикової:
Віталій Грицаєнко став добровольцем у 2014 році й дослужився від солдата до заступника командира полку «Азов», мав звання старшого лейтенанта. Він називав себе «Гоголем», бо часто бував у театрі в Полтаві, виріс там. Раніше мав позивний «Козак», але в «Азові» загинув хлопець з таким же, тому Віталій вирішив не випробовувати долю.
З 24 лютого воїн боронив з побратимами Маріуполь. 27 лютого група чоловіка відбила 4 спроби висадки морського десанту ворога, а 1 березня підрозділ «Гоголя» розбив ворожу колону.
15 березня азовці успішно заблокували пересування ворога. Особисто Віталій Грицаєнко знищив 2 «Тигра» ворога. 19 березня група воїна здійснила успішний рейд у тил противника і знищила ворожий командний полк, тиловий склад і склад з боєприпасами, танк, 3 БТРи та близько взводу живої сили ворогаВін мав 6 нагород:
- медаль «Захисника Маріуполя» у 2015 році;
- відзнаку за участь в АТО від Президента України у 2016 році;
- відомчу-заохочувальну відзнаку МВС України з нагрудним знаком за службу у 2017 році;
- медаллю «За військову службу Україні» у 2017 році;
- нагороджений вогнепальною зброєю, пістолетом «Форт-17» у 2019 році;
- посмертно нагороджений Званням Герой України у 2022 році.
Історію про родину Віталія та Вікторії Грицаєнків, які сподівалися почати нове життя й переїхали у січні 2022 року на Донеччину можна прочитати тут. Дружині Героя Вікторії вдалося вибратися з Маріуполя через 21 день після початку повномасштабної війни. Сьогодні вона намагається зробити усе можливе, щоб забрати тіло полеглого чоловіка й поховати у Полтаві, аби потім мати можливість його навідувати й розповісти їхньому сину, яким був «Гоголь» та його побратими.