Понад 11 місяців невідомості: за ДНК упізнали 40-річного воїна з Полтавщини
Колаж ЗМІСТу
Понад 11 місяців родина захисника жила з вірою у те, що він живий. Проте, нещодавно рідним надійшла звістка, що Григорій Кочерга загинув.
Григорій Кочерга – молодший сержант, стрілець-санітар механізованого батальйону. Нещодавно родині надійшла звістка про його загибель, повідомили 17 січня у Лубенській громаді.
Григорій Кочерга та його життєвий шлях
Григорій Кочерга народився 3 травня 1984 року у селі Вищий Булатець. Закінчив місцеву школу, а потім здобув професію тракториста. Після строкової служби повернувся додому де працював за фахом, а згодом у ЛК ЖЕУ.
Хороший спеціаліст, працелюбний, щирий, веселий і доброзичливий, готовий завжди прийти на допомогу всім, хто того потребує. Таким пам’ятають Григорія Кочергу у громаді.
З початком повномасштабної війни Григорій Кочерка вирішив приєднатися до лав захисників. З 24 січня 2025 року воїн вважався зниклим безвісти під час виконання бойового завдання. Нещодавно стало відомо, що того дня воїн поліг унаслідок штурмових дій противника на Покровському напрямку на Донеччині.
У захисника залишились дружина, діти, брат, рідні та близькі. Прощання з Григорієм Кочергою запланували на 18 січня о 12:00 у селі Вищий Булатець, на майданчику біля будинку культури.
Панахиду за загиблим проведуть о 11:00 за адресою с.Вищий Булатець, вул. Шкільна, 14
Світла пам’ять захисникові!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Олег Осокін народився у Кременчуці, де навчався у гімназії № 22. Продовжив навчання у Кременчуцькому національному університеті імені Михайла Остроградського після якого працював на Крюківському вагонобудівному заводі. Воїн схилив голову 2 січня минулого року під час виконання бойового завдання, а нещодавно його упізнали за ДНК-експертизою.
Валентин Ковбаска служив на посаді старшого матроса ВМС. Боєць поліг 6 січня 2025 року в районі населеного пункту Александрія Курської області під час штурмових дій. Лише нещодавно загибель Валентина Ковбаски підтвердила ДНК-експертиза. Рідні проведуть воїна в останню путь.
Валентин Керницький народився 2 лютого 1977 року у Хорольській громаді. Чоловіка призвали на військову службу за загальною мобілізацією 7 жовтня 2024 року. У війську воїн служив на посаді стрільця-санітара механізованого відділення. 29 листопада 2024 року Валентин Керницький припинив виходити на зв’язок. Лише нещодавно за ДНК-експертизою вдалося дізнатися, що того дня воїн поліг поблизу села Єлизаветівка Покровського району на Донеччині.
Микола Кучук народився в селі Новоселидівка, що на Донеччині. З наближенням лінії фронту до рідної домівки родина виїхала до Полтавської області й знайшла прихисток в Решетилівці. Протягом тривалого часу захисника вважали зниклим безвісти. Загинув воїн 8 березня 2025 року в Курській області під час виконання бойового завдання.
Олександр Доброхліб народився 8 червня 1989 року у Полтаві. Свій досвід роботи з технікою він реалізував на фронті, захищаючи Україну на посаді оператора безпілотних літальних апаратів. Життя воїна обірвалося 28 грудня 2025 року під час виконання бойового завдання у Дніпропетровській області.