Привіз маму на Полтавщину, а сам пішов служити: громада прощалася з воїном (ФОТО)

Прощання з воїном
Прощання з воїном

Фото – Великосорочинська громада

Рідні прощалися з Владиславом Ангеліним, який загинув захищаючи східні кордони України.

До останнього подиху Владислав Ангелін був відданий військовій присязі. Про те, що воїна провели в останню путь, 11 жовтня повідомили у Великосорочинській громаді.

Ким був полеглий Владислав Ангелін

Владислав Ангелін народився 6 вересня 1994 року в Покровську на Донеччині. У 2001 році пішов до першого класу. З дитинства був працьовитим, товариським, уважним і доброзичливим хлопцем. Після закінчення школи вступив до Покровського педагогічного училища, де здобув фах вчителя початкових класів і вчителя інформатики. Після навчання працював машиністом підземних установок на шахті.

Коли розпочалася повномасштабна війна, сім’я Владислава Ангеліна зазнала втрат і вимушеного переселення. Його мама у вересні 2024 року була змушена тікати з рідного міста та переїхала до села Велика Обухівка Великосорочинської громади на Полтавщині, де знайшла прихисток як внутрішньо переміщена особа.

Сам Владислав Ангелін 28 березня 2024 року підписав контракт на військову службу. Воїн став солдатом 3-го зенітного ракетного відділення 1-го зенітного ракетного взводу зенітної ракетно-артилерійської батареї зенітного ракетно-артилерійського дивізіону. Він із честю ніс службу, захищаючи східні рубежі України, сумлінно виконував військовий обов’язок і був відданий присязі на вірність українському народу.

Коли мав змогу приїхати у відпустку, Владислав Ангелін завжди навідувався до мами у Велику Обухівку. Він був зачарований красою села на Полтавщині, тепло прийнятий його жителями й радів, що його мама знайшла тут безпечний дім.

6 жовтня 2025 року поблизу населеного пункту Миколайпілля Краматорського району на Донеччині Владислав Ангелін загинув у бою, захищаючи Україну від російських окупантів. Йому було лише 31 рік.

Владислав був єдиним сином у родині, турботливим сином, люблячим батьком, щирим другом. Його згадують як сміливу, відважну й чуйно серцеву людину, яка завжди приходила на допомогу іншим.

Поховали Владислава Ангеліна у Великій Обухівці. Провести воїна в останню путь прийшли рідні, побратими, жителі громади. 

Вічна пам’ять воїну!