Президент вручив дружині Героя України з Полтави орден чоловіка «Золота Зірка» (ФОТО)
(Фото – Офіс Президента)
Заступник командира «Азову» старший лейтенант Віталій Грицаєнко посмертно удостоєний звання Герой Україин з орденом «Золота Зірка».
Нагороду Вікторії Грицаєнко та сину воїна вручив Президент України Володимир Зеленський 22 серпня на форумі «Захисники. Перекличка». Він відбувся в межах 5-го Міжнародного волонтерського та ветеранського форуму «Там, де ми – там Україна».
Віталій Грицаєнко був серед героїв, які одними з перших наприкінці лютого прийняли бій, коли ворог намагався здійснити висадку морського десанту на узбережжі Азовського моря.
Унаслідок постійних обстрілів морпіхи ЗСУ зазнали значних втрат і були змушені відступити для проведення перегрупування.
Бійці окремого загону спецпризначення «Азов», серед яких був і Віталій Грицаєнко, прикривали відхід побратимів і за 48 годин героїчно відбили чотири спроби висадки морського десанту противника. Після того його група неодноразово розбивала ворожі колони та зупиняла спроби прориву нашої оборони. 19 березня військовослужбовців «Азова» здійснили успішну нічну диверсійно-розвідувальну операцію в тилу противника, але під час запеклого бою Віталій з позивним «Гоголь» загинув.
Його родина чекає на тіло Героя, щоб поховати на Алеї слави у Полтаві.
Він мав 6 нагород:
- медаль «Захисника Маріуполя» у 2015 році;
- відзнаку за участь в АТО від Президента України у 2016 році;
- відомчу-заохочувальну відзнаку МВС України з нагрудним знаком за службу у 2017 році;
- медаллю «За військову службу Україні» у 2017 році;
- нагороджений вогнепальною зброєю, пістолетом «Форт-17» у 2019 році;
- посмертно нагороджений Званням Герой України у 2022 році.
Історію про родину Віталія та Вікторії Грицаєнків, які сподівалися почати нове життя й переїхали у січні 2022 року на Донеччину можна прочитати тут. Дружині Героя Вікторії вдалося вибратися з Маріуполя через 21 день після початку повномасштабної війни. Сьогодні вона намагається зробити усе можливе, щоб забрати тіло полеглого чоловіка й поховати у Полтаві, аби потім мати можливість його навідувати й розповісти їхньому сину, яким був «Гоголь» та його побратими.
Батько воїна Микола Грицаєнко згадує сина сміливим і чесним, який не вагаючись пішов добровольцем на війну ще у 2014 році. Чоловік поділився спогадами про те, як вони всією родиною обирали позивний для Віталія. І так, як батьки воїна обидва працюють у Полтавському театрі ім. Миколи Гоголя, а сам Герой дуже любив відвідувати театр, вибір був очевидним – позивний «Гоголь».