Прирічковий парк у Полтаві – зелена зона поза системою

Автор: Анастасія Добряк, 12 серпня, 15:30

Фото: Зелена зона на Леваді


Зелені зони у містах – must have для європейських країн. Вони є ресурсом, який цінують, намагаються зберегти, адже екологічна ситуація у світі й статистика насторожують. Тому логічно, що коли у місті можна зробити парк – його роблять, але ця історія не про Полтаву.

Наразі ситуація із зеленою зоною на Леваді, яку полтавці уже прозвали Прирічковим (Прирічний) парком, неоднозначна і незрозуміла. Пророкувати бути парку чи не бути – не в межах компетенції журналістів. А ось розповісти, як громадськість змушує полтавську владу робити вигляд, що їм теж цікавий розвиток цієї території, здається, уже час.

Зелена зона є, парку – немає

Територія, про яку йде мова, розташована на Леваді, вздовж проспекту Миру. Це достатньо велика зелена зона площею у 25 гектарів. У рамках опитування «Майбутнє прирічкового парку» працівники ГО «City lab» виокремили 3 умовні зони. Відтак, йдеться про:

  • Зону 1: територія праворуч від мосту на Південний вокзал, на якій знаходиться готель «Турист» і прилегла до нього капітальна інфраструктура (в основному занедбана), тенісні корти, а також відкритий майданчик;
  • Зону 2: зона величезного лісового масиву практично без благоустрою, де багато дерев і тіні, а також в основному пляж з крутим схилом; зона розташована нижче за рівень прилеглої дороги;
  • Зону 3: величезна відкрита ділянка із незначною кількістю дерев і кущів, але зі своєрідним зеленим ландшафтом і рельєфом; зона розташована нижче за рівень прилеглої дороги.

Поділ на зони (Джерело – city.lab.org)

Сьогодні вона має переважно занедбаний вигляд, але кожного року полтавці збираються на масштабне прибирання. Тоді люди витягують із парку сотні кілограмів сміття, аби Прирічковий мав більше шансів стати визнаним. Для парку бути визнаним означає мати благоустрій. Ба більше, тоді навіть назва «парк» стане офіційною, а місць для відпочинку в Полтаві стане ще більше.

Захистити парк від забудови

Історія відносин Прирічкового парку і громадськості розпочалася з прибирання у квітні 2016 року. Громадська активістка, очільниця НГО «Полтавська платформа» Альона Гончаренко згадує, що тоді містяни вперше причепурили парк, а уже згодом довелося захищати рекреаційну зону від забудови.

Справа у тому, що у 2017 році обласна влада почала планувати будівництво Льодового палацу на місці зеленої зони. Замість парку там мав з’явитися Льодовий палац з облаштованою прилеглою територією, де функціонували б ковзанка, секції хокею, фігурного катання тощо. Ініціатором цієї ідеї була Полтавська обласна громадська організація Федерація хокею Полтавської області, керівником якої був ексголова Полтавської ОДА Валерій Головко.

Він зазначав, що цей Палац приноситиме місту прибуток та інвестиції, але громадськість виступила проти забудови. Причиною цього стали підозри, що згодом Льодовий палац може перетворитися на торговий комплекс, а згодом забудують усю набережну.

«Це можливість проводити дозвілля для тисяч полтавців та їхніх дітей. Там діятимуть спортивні секції з хокею, фігурного катання. Льодовий палац також передбачає оздоблення території навколо. Це і доріжки, і клумби. Проте якщо громада Полтави вважає, що це — недоцільно, то ми відмовимося від цієї ідеї», – наголошував Валерій Головко під час обговорень і дискусій на тему забудови рекреаційної зони.

Прирічковий парк

Ба більше, ідею будівництва Палацу підтримував і тодішній мер Полтави Олександр Мамай:

«Можемо не підтримати, а можемо дати на рік. Якщо будуть порушення, ми заберемо землю. Вони розглядали два міста – Полтава і Кропивницький. Якщо не дамо, вони поїдуть туди».

Представники влади пропонували полтавцям визначитися – чи потрібен Полтаві Льодовий палац замість рекреаційної зони, чи ні. Натомість активісти представили 11 альтернативних місць, де можна було б звести Льодовий палац, не винищуючи зелену зону.

Прирічковий парк

Громадський активізм небайдужих

Активістка Альона Гончаренко вважає Прирічковий парк територією з гарним потенціалом, яку було б безглуздо використовувати під льодовий палац, який міг би стати торгівельним центром:

«Працювати над збереженням зеленої зони підштовхнуло багато чого. По-перше, я з Левади і в парку відпочивала з дитинства. По-друге, це найбільша зелена зона міста з величезним потенціалом і доступом до води».

Прирічковий парк

Не можна не відзначити роль активних полтавців у новітній історії Прирічного парку. Завдяки спільним зусиллям громадських організацій і містян, зелена зона не перетворилася на одним великий смітник та не стала «стоянкою» для безхатьків, де вони сплять, їдять, відпочивають тощо. Хоча всі шанси і загрози для цього були і є.

Традиційно, навесні, люди одягають рукавички і йдуть рятувати «берег, який належить громаді». Окрім цього активісти періодично організовують опитування, обговорення, дискусії і просто дають зрозуміти владі, що так просто «з’їхати з теми» Прирічкового не вийде.

До прикладу, цьогоріч у міській раді дискутували про те, як можна відновити зелену зону. Ініціативна група (ГО «Полтавська платформа», «Нова Полтава» і «CityLab») презентувала приблизний план дій для благоустрою території. Серед перших кроків для облагородження парку є:

  • визначення меж Прирічкового парку;
  • виготовлення технічної документації для розчистки русла р. Ворскла;
  • розчистка русла р. Ворскла;
  • проведення конкурсу на розробку концепції розвитку прирічкового парку;
  • розробка детального плану території;
  • реалізація проекту.

Активісти наголосили, що потрібна лише підтримка з боку влади, але дива не сталося. Депутати дали зрозуміти – грошей немає, а інші, вже існуючі, парки є. Ба більше, голова фракції «БПП» Андрій Матковський наголосив, що насправді цей парк немає туристичного потенціалу:

«Насправді це не парк, і таких зон в Полтаві 74, а безпосередньо парків – 21.Тут пролунала теза, що “коли депутати профінансують”. Тому я можу сказати, що все, про що ми тут наговорили – це 3 річних бюджети міста. Депутати обов’язково все це профінансують, але після того, як наведемо порядок в інших парках Полтави».

Прирічковий парк

Натомість голова ГО «Нової Полтави» Юлія Городчаніна вважає, що ця рекреаційна зона має величезний потенціал. Серед переваг вона називає доступ до води і популярність серед полтавців, які живуть у різних районах.

На перший погляд може здатися, що ледве не всі містяни роблять все можливе задля того, щоб облагородити зелену зону на Леваді, та насправді це не так. Як завжди є ті, хто «рятує», а є ті, кому байдуже. Відтак, деякі містяни приходять на прибирання у свій вихідний, а уже через кілька днів на березі водойми з’являється сміття «на своїх місцях». Жителі Левади розповідають, що часто бачать людей, які затягують сміттєві пакети у Прирічковий парк, щоб не нести до найближчого контейнеру для сміття.

До речі, сміттєві контейнери впродовж проспекту Миру з’явилися завдяки численним проханням активістів.

І ось ГО «Нова Полтава» кілька років поспіль організовує прибирання. Об’єднання «Самопоміч» влаштовує різноманітні розважальні заходи для всієї родини. Днями, після організованого забігу, близько 20-ти добровольців повернулися до Прирічкового парку і виловили з водойми сотні кілограмів сміття.

Прирічковий парк

Власними силами громадськість постійно привертає увагу міської влади до проблеми Прирічкового парку. Наприкінці липня блогер і ведучий Костянтин Ізюмов ініціював #небудьсвинею challenge: дві неділі поспіль вони з друзями збирали сміття – спочатку на території парку, а потім – з води. Зокрема, у другий вікенд їм вдалося зібрати 30 мішків сміття по 180 л кожен.

Він розповів, що перше прибирання він планував провести у вигляді пробіжки – просто бігти й зупинятися, щоб підняти сміття. Але одразу зрозуміли, що набрати темп не вийде – так багато було пляшок та упаковок з-під їжі навколо.

Блогер переконаний: цей івент буде жити й без них, бо полтавці залюбки приєднуються до таких заходів:

«Звичайно, є нюанси в плані того, що сміття не стає менше. Образливо, що ми бачили рибалок – вже вдруге в тому ж місці, вони там випивають. І вони і намагалися нам довести, що всі ці прибирання – дарма. А ми намагалися довести, що не дарма».

Крім того, полтавці виступають спонсорами таких прибирань: безкоштовно надають рукавички, сміттєві пакети, воду. А зібране сміття не просто викидають, а сортують.

Прирічковий парк

А де у цій історії міська влада?

Влада на своїх місцях.

Насправді, позицію про «відсутність туристичного потенціалу Прирічного парку» теж можна зрозуміти (хоча це складно). По перше, як сказав очільник фракції БПП у Полтаві, зелених зон у Полтаві – 74, а парків – 21. Ймовірність того, що Прирічковий має більше шансів стати одним із парків, підвищується тільки завдяки розповсюдженню інформації про цю територію та увагу громадськості.

До того ж, благоустрій парку може коштувати місту доволі дорого, бо йдеться не просто про прибирання сміття. Як пояснив в.о. заступника начальника відділу водних об'єктів та техногенної безпеки регіонального офісу водних ресурсів Полтавської області Олександр Чмир, увагу варто приділяти замуленню річки. Водойму потрібно чистити, але зробити це, ймовірно, неможливо, бо на межі з «визначеною територією парку» проходять комунікації. Також через очищення річки є загроза руйнування мосту, який знаходиться далі за течією:

«Яка буде межа я не знаю, бо ще незрозуміло чи її встановлять чи ні. Провести очищення русла – це майже неможливо, бо є небезпека руйнування мосту. А якщо обрати інший шлях – тобто перекладання комунікацій, врахування технічних різних моментів, – то це величезні кошти. Я скажу лише, що на це ніхто не піде».

У принципі, усе небажання полтавської влади певним чином сприяти розвитку зеленої зони на Леваді можна пояснюється тим, що на Прирічковий немає грошей і тим, що «він не має туристичного потенціалу».

Прирічковий парк

До речі, депутати вважають за потрібне одразу реконструювати уже існуючі полтавські парки. Деякі з них, на кшталт Корпусного саду, уже давно цього потребують, адже тротуарна плитка уже має вигляд «хвиль», а про велодоріжки останнім часом і не згадують. То виходить, що Прирічковий парк ще не облагороджують, а «визнані» парки уже не приводять до ладу капітально.

Де тут мораль?

Її немає (приблизно так само, як і прогнозу, чи перетвориться зелена зона на парк).

Залишається тільки здогадуватися як надалі будуть справи із Прирічковим, адже без фінансування та політичної волі облагородити територію просто неможливо. Ймовірно. Що для цього потрібно? Переконати місцеву владу, що «берег, який належить громаді», їй потрібен. Та замість самих полтавців цього не зможуть зробити ні активісти, ні ініціативні групи, ні жодні дослідження.

Цілком можливо, що колись історія зеленої зони на Леваді матиме happy end, але перед цим буде багато дискусій, обговорень і роботи. Громадськості варто тільки не лишити це на розсуд долі, а довести владі, що Прирічковий має бути парком.

Прирічковий парк

Обкладинка Юлії Деркач
Фото Богдана Проскурова

Опублікована: 12 серпня 2019


Коментарі

Від {{ com.user.name }} {{ com.user.lastname }}, {{ com.created_at }}
{{ com.content }}

Від {{ child.user.name }} {{ child.user.lastname }}, {{ child.created_at }}
{{ child.content }}



Зареєструйтесь, щоб мати можливість коментувати

Реєстрація