Протезування клапана серця: історія першої операції в Полтаві
82-річний Станіслав Грінченко
82-річний пацієнт Станіслав Грінченко переїхав із Харкова на Полтавщину. До операції чоловік мав слабкість та задуху. 22 лютого у Полтаві вперше йому зробили високоточну операцію.
Медики Полтавського обласного клінічного кардіоваскулярного центру працювали разом із фахівцями Національного інституту серцево-судинної хірургії імені Миколи Амосова. Разом вони провели першу в області операцію з ендоваскулярного протезування аортального клапана.
Станіслав Грінченко має патологію аортального стенозу, яка перешкоджає нормальному кровотоку та значно підвищує ризик серцевої недостатності. Оптимальним способом лікування є протезування аортального клапана.
Зазвичай для пацієнтів проводять «відкриті» операції, проте пану Станіславу вперше у Полтаві зробили транскатетерну імплантацію через судину. Це метод з мінімальним втручанням, який є оптимальним для вікових пацієнтів із високими ризиками ускладнень.
Повномасштабне вторгнення повернуло Станіслава Грінченка на рідну Полтавщину, де він і отримав своє лікування:
«Мені й Харків і Полтава дорогі, от так і вийшло. Я народився у Лубнах під час німецької окупації. Потім служив у лавах радянської армії. Вступив у Харківський стоматологічний інститут. Одружився і весь час працював і жив там. Я стоматолог. З початком війни я був у Харкові на Холодній горі. Жив на 12 поверсі. І коли почали літати ракети й снаряди, прийшлося виїхати до двоюрідної сестри в Лубни».
Три роки тому пану Станіславу поставили кардіостимулятор, для підтримки роботи серця. До операції він відчував слабкість, тому звернувся за допомогою до полтавських лікарів:
«Я ліквідатор аварії на Чорнобильській АЕС та маю інвалідність II групи. Я відчував слабкість. Мешкаю у квартирі в Лубнах на п'ятому поверсі. Мені було звісно тяжко підійматися, виходити на вулицю. Я пив ліки, лікувався, як міг».
Операційне втручання зробили через невеликий прокол у стегновій артерії під рентген-контролем. У цьому випадку немає потреби розрізати грудну клітину, використовувати штучний кровообіг та загальний наркоз. Такий підхід скорочує післяопераційний період, зменшує ризики ускладнень та полегшує реабілітацію пацієнта.
За словами серцево-судинного хірурга Євгена Люльки, ураження аортального клапана може бути в будь-якому віці. Зазвичай пацієнти із патологією скаржаться на задуху:
«Артеріальний клапан йде на вихід з лівого шлуночка. Лівий шлуночок – це та частина серця, яка перекачує кров до всього нашого організму. Відповідно, якщо вихід з нього перекритий, серцю важче качати кров, пацієнт відчуває в першу чергу задуху».
Євген Люлька говорить, що в Україні такі операції на серці проводять близько 10-15 років. Вартість клапана коливається від 600 тис. грн до 1 млн грн, залежно від виробника. Раніше операцій було близько 10 на рік через дороговартісні клапани.
З 2022 року Міністерство охорони здоров’я почало робити державні закупівлі. У 2023 році держава придбала 150 клапанів, а минулого року 170.
Для того, щоб зробити операцію команда лікарів проходила навчання та із жовтня готувалася до операційного втручання. Пацієнта обирали через дослідження. Для цього робили комп'ютерну томографію тіла. Потім результати відправили до компанії-виробника. Інженери оцінюють, чи є можливість провести пацієнту операцію:
«Ми обстежили близько 10 людей. Клапан підійшов, але ми, на жаль, не отримали їх по розподілу, який роблять на обласні центри. На сьогодні у нас є певна черга. Це близько п'яти пацієнтів, яким підтвердили необхідність і можливість імплантації такого клапана» – говорить Євген Люлька.
Станіслав Грінченко отримав біологічний клапан від Харківської ОВА, саме це дозволило провести йому операцію 22 лютого. Клапан Станіслава Грінченка виготовлений вручну із біологічного матеріалу. Для виготовлення клапана використовують свинячу серцеву сумку.
Звичайний клапан є металічним, тому пацієнти змушені після операції надалі приймати ліки, які розріджують кров, щоб запобігти тромбуванню клапана. Це процес, який потребує постійного лабораторного контролю:
«Після транскатетерної імплантації пацієнт цілком може себе обслуговувати. Зазвичай в клініках за кордоном, де ці операції виконуються рутинно, людина проводить в лікарні два-три дні. У нас операція була в суботу. Пацієнт ще в нас, ми плануємо за ним поспостерігати, щоб впевнитися, що він чудово себе почуває».
Полтавський обласний клінічний кардіоваскулярний центр єдиний заклад в області, в якому є повний цикл для надання спеціалізованої кардіологічної допомоги. Після операції, яку провели Станіславу Грінченку медики зможуть оперувати пацієнтів у Полтаві без перенаправлення їх за кордон чи в Київ.
