П’ятеро дітей залишилися без батька: на Полтавщині провели у вічність полеглого воїна

Фото Зіньківської громади
Дмитро Федорін склав голову під час бойового завдання на фронті. З полеглим захисником попрощалися у Зіньківській громаді.
Воїн Дмитро Федорін повернувся на щиті до Шилівки. Односельці віддали йому останню шану. Про це повідомили на фейсбук-сторінці Зіньківської міської ради 15 жовтня.

Історія Дмитра Федоріна
Чоловік народився 5 лютого 1981 року в Лисичанську на Луганщині. Закінчив місцеву школу №8. Згодом вступив до Лисичанського професійного торгово-кулінарного ліцею, де здобув фах кухаря.

До повномасштабного вторгнення працював на шахті. Разом із дружиною Тетяною займалися вихованням п’ятьох дітей. Через напружену ситуацію в місті родина ухвалила рішення виїхати на Полтавщину.
Декілька місяців вони були переселенцями в Диканьці. З 23 грудня 2022 року знайшли прихисток у Дейкалівці. Там Дмитро Федорін влаштувався на роботу до місцевої пилорами.
«Добрий, щирий, веселий, життєрадісний. Він був опорою для мене та нашої родини. Любив готувати для нас різні смаколики», – розповіла дружина загиблого.
19 серпня цього року воїн став на захист України до лав Збройних Сил України. Загинув чоловік 7 жовтня під час виконання бойового завдання на фронті. У воїна залишилися батько, який живе в окупованому Лисичанську, дружина, п’ятеро дітей та сестра.


Вічна пам’ять захисникові!
Згадаймо імена загиблих на фронті земляків
Костянтин Різік служив на посаді водія 1-го протитанкового відділення протитанкового взводу. Його життя обірвалося під час виконання бойових завдань у складі свого підрозділу: Костянтин Різік загинув 10 жовтня поблизу населеного пункту Миропільське Сумської області.
Віталій Король боронив країну від окупантів на Луганщині. З воїном прощатимуться у Ромоданській громаді.
Віталій Король 1978 року народження родом з Ромодану. Воїн став на захист країни після повномасштабного вторгнення. Захисник виконував бойові завдання на Луганщині, мав звання молодшого сержанта.
Олександр Чухно народився 14 червня 1992 року в Харкові. Захисник брав участь в АТО. З лютого 2022 року воїн боронив Україну від окупантів. Захисник був командиром батальйону оперативного призначення, мав звання молодшого сержанта і позивний «Турист».
Побратими його вважали своїм наставником, другом та батьком. Командир піхотної роти Олександр Чухно загинув у бою з окупантами.