Росія повернула тіло молодого солдата з Полтавщини

Колаж ЗМІСТу
Від отриманих поранень у бою майже рік тому загинув Євгеній Горват. Рідні та близькі одинадцять місяців чекали від нього звістки.
Про те, що Євгеній Горват довгий час вважався безвісти зниклим, 8 листопада повідомили у Скороходівській громаді.
Воїн народився у 2001 році та провів дитинство у Скороходівській громаді. Євгеній Горват – солдат, стрілець 2 стрілецького відділення 2 стрілецького взводу 2 стрілецької роти 1 стрілецького батальйону.
Життя Євгенія Горвата обірвалося 8 листопада 2024 року виконуючи бойове завдання в районі населеного пункту Петрівка Покровського району на Донеччині. Захисник отримав поранення несумісні з життям.
«Євген віддав своє життя за незалежність і свободу України. Він був відданим воїном, гідним сином своєї землі, прикладом мужності, патріотизму та вірності Військовій присязі. Його подвиг назавжди залишиться у серцях рідних, побратимів і вдячних земляків», – пишуть земляки.
Про дату, час та маршрут «живого коридору» повідомлять додатково.
Вічна пам’ять воїну!
Згадаймо імена полеглих на фронті земляків
Сумна звістка надійшла однієї з родин Козельщинської громади. Від ворожого артилерійського обстрілу загинув Василь Філенко. Воїн служив стрільцем спеціалізованої роти «Шквал», склав голову у бою поблизу населеного пункту Тернова.
Олег Сухенко вірно виконував військову присягу, захищаючи Україну. Проте, під час виконання бойового завдання воїн загинув. 1 лютого 2025 року чоловіка мобілізували до лав Збройних сил України. Він проходив службу на Сумщині, на кордоні з ворогом.
З початком повномасштабної війни свій професійний досвід Євгеній Боков застосовував у спорудженні блокпостів. У квітні 2024 року Євгеній Боков вступив до лав захисників та став на захист України. Понад рік родина захисника чекала його повернення. Проте, життя захисника обірвалося 17 вересня 2024 року у бою під Вугледаром на Донеччині.
У реанімаційному відділенні від наслідків тяжкого онкологічного захворювання, що розвинулося під час служби помер Роман Безотосний. До початку повномасштабного вторгнення Роман Безотосний мав власну справу та був приватним підприємцем. У 2022 році чоловік пішов добровольцем на фронт. Після служби захисник працював водієм взводу охорони.
Чорна звістка надійшла до родини з Котелевської громади. ДНК-експертиза підтвердила загибель старшого лейтенанта Анатолія Загнійка. Свій останній бій 54-річний Анатолій Загнітко прийняв 2 листопада 2024 року на Донеччині.