Слідом за сухостоєм на Полтавщині палають торф’яники
(Джерело – Фокус)
У Полтавському районі пожежа охопила гектар торфу. Протягом доби рятувальники також гасили загоряння на відкритих територіях.
Про це відомо зі зведення ДСНС на Полтавщині 2 вересня. Відомо, що пожежа торфу у Полтавському районі виникла 1 вересня о 08:45.
Протягом дня рятувальники працювали, щоб ліквідувати загоряння, проте повідомили, що роботи продовжують й сьогодні. У Білицькій громаді вогонь знищив гектар поверхневих покладів торфу. Станом на 20:00 1 вересня, рятувальникам залишилось ліквідувати горіння на площі 0,8 га.
Окрім цього, у Полтаві та Лубенському районі горіло сміття загальною площею 0,04 га. Також у Миргородській громаді горіла суха рослинність на площі 0,9 га.
Нагадаємо, що 31 серпня у Лубенському районі рятувальники також гасили пожежу торфу на площі 0,8 га.
Пожежі на торфовищах: як рятувальники ліквідують загоряння на Полтавщині
«Пожежі виникли через спалювання сухої трави: це наслідки горіння сухої рослинності. Буває на очеретах, тому що через тривалий час відсутності опадів у заболочених місцях утворилися торфові поклади. Вони невеликого залягання – 10-30 см», – говорить Світлана Рибалко.
Речниця ДСНС каже, що специфіка ліквідацій торфових пожеж полягає також у тому, що до них іноді складно діставатися. Щоб подавати воду, потрібно тягнути великі рукавні лінії, щоб була постійна подача води.
Також на тривалість ліквідації торф’яної пожежі впливає глибина залягання торфу: що глибше торфоутворення, то довше пожежу гасять. Часом охоплені вогнем 10 га з поверхневим заляганням буває легше загасити, ніж 5 га глибокого залягання.
«Торф’яні пожежі дуже довго ліквідовують. Їх гасити навіть тяжче, ніж лісові, бо необхідно дуже багато води. Загоряння торфу треба проливати навіть ретельніше, ніж ліс. Там дуже висока температура горіння. Цей жар досить довго тримається в покладах і його повністю треба перебивати водою. Буквально кожен квадратний метр треба заливати великою кількістю води».
Полтавщина має суттєві поклади торфу, тож щороку проблема спалювання трави тягне за собою загоряння торфовищ. Такі пожежі одразу важко виявити, адже жарини поступово спускаються до торфу й осередок починає диміти. Це виявляють згодом місцеві жителі, помічаючи, що до кінця пожежу загасити не вдалося.