Стартап команди з Полтави і Києва – на обкладинці Time і серед 200 кращих винаходів 2022 року
Роборука Esper Bionics опинилася на обкладинці журналу Time. Esper Hand – це протез вагою 380 г, що має 24 датчики, які вловлюють та обробляють м’язову активність і мозкові імпульси, щоб активувати дію в руці.
Її створили однодумці із Києва та Полтави, які кілька років працювали над біонічним протезом кисті Esper Hand.
Цей винахід потрапив до 200 найкращих винаходів за 2022 рік.
«Найважливішою технологією, розробленою в найближчі 30 років, буде електроніка всередині людського тіла», – розповів Time співзасновник і CEO Esper Bionics Дмитро Газда.
Роборука має датчики, які вловлюють та обробляють м’язову активність і мозкові імпульси, щоб активувати дію в руці. Розробники стверджують, що обмін інформацією між пристроєм та людським мозком йде через нейрокомпʼютерний інтерфейс (brain-computer interface).
Як пише Forbes Ukraine, завдяки DSP – цифровій обробці сигналів – дані передаються в хмару. З часом протез починає «розуміти» часто повторювані алгоритми людських рухів та вчиться їх передбачати.
Головний інженер проєкту Ігор Ільченко розповів ЗМІСТу, що у 2019 році вони виграли мільйон гривень на розробку міоелектричного протезу кисті в конкурсі інженерних стартапів Vernadsky Challenge. Їхня мета – забезпечити доступ до сучасного протезування для всіх, хто цього потребує, завдяки розробці комплексного рішення. Кажуть, що унікальний протез буде розумним, доступним і функціональним.
Окрім цього, на старт знадобилося 150 тис. доларів із попередніх бізнесів співзасновника проєкту Дмитра Газди. Також Esper Bionics отримав 50 тис. доларів від Українського фонду стартапів (USF) та фінансування від акселератора із Кремнієвої долини Alchemist. Також на рахунку винахідників «воєнний» грант від Google for Startups.
У чому унікальність робо-руки
Завдяки новітній «системі протезування» людині більше не доведеться кожного разу докладати зусиль для управління протезом. Тепер цей процес здійснюватиметься завдяки інтуїтивному контролю. Це буде перший протез, який підлаштовуватиметься під користувача і «навчатиметься діям у людини». Різниця суттєва, бо раніше людина навчалася користуватися протезом і підлаштовувалася під нього.
Звісно, уже існують біонічні протези, які «зчитують» м’язову активність людини сенсорами, але у таких «системах» трапляються збої або ж вмикаються неправильні хвати. Така система управління дозволяє користуватися протезами, але таки перешкоджає зручному і комфортному використанню.
Команда проєкту Esper Bionics розробляла інтуїтивний хват, що допомагатиме людині автоматично брати різні предмети і виконувати повсякденні дії. Серед особливостей розробки, що роблять цей протез унікальним, Ігор Ільченко визначає визначає інтуїтивний хват і покращений контроль.
Також протез робили доступним, бо його вартість підлаштовують під соціальну політику країн, що розвиваються. Саме цей фактор дасть можливість користуватися робо-рукою більшій кількості людей, які потребують протезу.
У доступності для українців протез «Esper Bionics» конкуруватиме зі:
- звичайними механічними протезами вартістю 1,5–5 тис. доларів, які є дешевшими, але менш функціональними;
- міоелектричними руками з одним хватом вартістю 10-20 тис. доларів, які є дешевшими, але менш функціональними, ніж біонічні руки;
- уже існуючими біонічними протезами рук, які є важкими в управлінні, мають високу ціну та потребують довгого навчання задля використання.
Окрім розробки протезу з розумним хватом, команда «Esper Bionics» планує змінити галузь протезування у нашій країні. Щоправда, це потрібно зробити уже давно, бо наразі в Україні є косметичні та механічні протези з мінімальним функціоналом. Ще є біонічні протези іноземних виробників, але хто може їх придбати у нас – ще довго буде під питанням.
Ігор Ільченко, головний інженер, говорить, що в сучасних умовах український ринок протезування ідеально підходить для їхнього стартапу. Відтак команда зможе протестувати бізнес-модель, оцінити її успішність і зрозуміти, як заявити про себе на міжнародному ринку.
Попит на біонічні протези є, але український ринок протезування не може надати населенню функціональний девайс за невисоку ціну. Ба більше, навчитися управляти дорогими протезами буває надто складно, й деякі люди відмовляються від них.